Свято Покрова: у київських храмах моляться за Перемогу
14 жовтня також відзначають День українського козацтва, День захисників та захисниць України, День УПА.
Історія свята Покрова, яке в Україні особливо шанується, пов’язано з подіями, що відбулись у невеликому Влахернському храмі у Константинополі (нині Стамбул) у 910 році.
Палка молитва й міцна віра у важкий час облоги міста, коли життя його мешканців було у смертельній небезпеці, сьогодні часто викликають асоціації з подіями в Україні.
Тоді народ разом з патріархом Євсевієм та імператором Левом IV Мудрим зібралися у Влахернському храмі, щоб молитися Божій Матері про заступництво.
Люди, які тоді молилися, побачили її у супроводі ангелів та святих. Цього разу Богородиця, схиливши Свої коліна, довго молилася, просячи за людей, що стоять навколо. І, коли Вона закінчила молитву, зняла з Себе мафорій, і, взявши його Своїми пречистими руками, розпростерла над усіма, хто стоїть у храмі.
Вона покрила людей своїм омофором, тобто тканиною з хрестом, яку носять священники на богослужінні. Її покров випромінював Славу Божу і приніс порятунок.
Невеликий храм Богородиці у Влахерні й досі стоїть у Стамбулі. Святиня, яка притягує тисячі паломників, де завжди відбувається особливий діалог людини з Богом.
Покров не входить до числа дванадесятих свят, проте цей день вшановується нашим народом, бо нагадує про Материнське заступництво Пресвятої Діви.
У Помісних Церквах грецької традиції свято Покрову не відзначається. А в Україні це і свято козацтва, адже славні воїни нашої землі вважали, що покров Богородиці захищає їх від усяких бід і смертей та особливо шанували свою заступницю.
Саме у перший рік війни з росією на сході, в рік, коли відбулась анексія Криму, 14 жовтня 2014 року президентським указом започаткували свято із назвою «День захисника України».
З 2015 року є державним святом і неробочим днем. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала його на «День захисників і захисниць України». Відзначення Збройних сил України та Покрови Пресвятої Богородиці з особливими почуттями відзначають нині, коли українці переживають найдраматичніший момент своєї історії.
Без пишних святкувань, але з глибокими молитвами у серці цього дня моляться українці у храмах. Саме такі молитви, гарячі і щирі, перед лицем смертельної небезпеки, найсильніші.
У храмах сьогодні чимало молодих і літніх жінок у чорних хустках. Це мами та вдови загиблих на фронтах військових. У Михайлівському Золотоверхому під час літургії люди стояли зі сльозами на очах. У кожного з них у ці хвилини — своє звернення до Бога. Але, очевидно, що у всіх храмах України нині моляться за Перемогу та Мир. Саме в такій послідовності, адже Перемога для українців нині є синонімом торжества правди.
Поранені, але незламні: митрополит Епіфаній провідав військових у шпиталі. Він приніс їм ікони та Святе письмо у подарунок, помолився разом за їх одужання і дав пастирські поради.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»