Триває обговорення встановлення дати Дня кримськотатарської мови і літератури
Зауваження і пропозиції приймають до 14 жовтня.
Ще декілька днів є для того, аби кримськотатарські та українські науковці, а загалом усі, хто цікавиться розвитком кримськотатарської мови, могли висловити свої зауваження та пропозиції щодо встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури.
Ініціював це обговорення Меджліс кримськотатарського народу у взаємодії з державними органами України в рамках Стратегії розвитку кримськотатарської мови на 2022-2032 роки.
«Встановлення в Україні Дня кримськотатарської мови і літератури підтвердить статус кримськотатарської мови як невід’ємного елементу ідентичності та етнокультурної цілісності Українського народу, сприятиме забезпеченню мовної багатоманітності, збереженню національно-культурної і мовної самобутності корінного кримськотатарського народу, створить сприятливі умови для розширення сфер її застосування», — пояснюють у Меджлісі.
Запропоновано сім варіантів дат на відзначення Дня.
Варіант 1. 16 березня. Цим днем датований один із найбільш ранніх збережених ярликів засновника Кримського ханства, першого кримського хана Хаджи Герая.
Варіант 2. 20 березня. 20 березня 1851 року народився Ісмаїл Гаспринський — великий кримськотатарський та тюркський просвітник, мислитель, письменник. Засновник і видавець першої в історії газети кримськотатарською мовою «Терджиман».
Варіант 3. 15 травня. 15 травня 1893 року народився Бекір Чобан-заде — видатний кримськотатарський вчений-тюрколог, доктор філологічних наук, поет та письменник. Його «Наукова граматика кримськотатарської мови», «Тюркська граматика», «Тюрко-татарська діалектологія» та багато інших є одними з найважливіших робіт, присвячених кримськотатарській мові. Бекіра Чобан-заде заарештували 28 січня 1937 року в Кисловодську, звинуватили в участі у націоналістичних і пантюркістських організаціях. Стратили вченого 13 жовтня 1937 року.
Варіант 4. 11 липня. «11 липня 1303 рік» — ця дата написана на першій сторінці «Кодекса Куманікуса», що є найбільш ранньою датованою пам’яткою кримських татар. У цих середньовічних текстах та розповідях зафіксована тогочасна розмовна мова, традиції та звичаї тюркських народів, зокрема кримських татар, що проживали на території тогочасного Криму.
Варіант 5. 10 вересня. Цього дня у 1927 році розпочала свою роботу І Всекримська науково-практична конференція, на якій науковці вирішували як розвивати кримськотатарську мову та взяли курс на використання латинської абетки для перекладу писемності.
Варіант 6. 22 вересня. Саме цього дня 2021 року Уряд Україн затвердив алфавіт кримськотатарської мови на основі латинської графіки.
Варіант 7. 31 жовтня. Цим днем 1520 року датований ярлик кримського хана Мехмед Герая. Ці документи вважаються письмовою спадщиною Криму. На їх основі вивчають історію і мову кримськотатарського народу. У ярликах є опис подій, людей та дат — це цінне історичне джерело.
Цікаво, що серед фахівців найбільшу підтримку має дата 11 липня, проте педагоги вказують на суттєвий «недолік» — це середина літа, час відпусток та канікул у школярів та студентів. А саме на дітей та молодь найбільше орієнтовані заходи з популяризації мови та звичаїв.
Пропозиції щодо запропонованих дат (або альтернативних дат з обґрунтуваннями) стосовно встановлення Дня кримськотатарської мови і літератури в Україні приймають до 14.10.2022 року за електронною адресою Меджлісу кримськотатарського народу: [email protected].
В українському календарі є чимало дат присвячених кримськотатарському народу. Також 9 серпня на державному рівні відзначають День корінних народів світу. В Україні такими визнані кримські татари, караїми і кримчаки.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»