Західні аналітики вважають малоймовірною атаку на Київщину з боку білорусі

Українські прикордонники під час служби. Фото: ілюстративне з відкритих джерел
Українські прикордонники під час служби. Фото: ілюстративне з відкритих джерел

У американському «Інституті вивчення війни» не сприймають серйозно заяви лукашенка про створення «регіонального угруповання військ».

Керманичі росії та білорусі не мають потужних сил для атаки на Україну та створення угруповання, яке б могло загрожувати Києву.

Попри заяву лукашенка про домовленість із російським колегою путіним про об’єднання, такі наміри не мають реального підґрунтя, крім психологічного тиску та пропаганди.

Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), російський компонент будь-якого формування «регіонального угруповання військ» складатиметься з мобілізованих або призовників, які мають низький рівень підготовки та не становлять значної загрози для України.

Також до цих сил можуть увійти частини 1-ї гвардійської танкової армії, 20-ї загальновійськової армії та повітряно-десантних підрозділів, які зазнали значних втрат в Україні та мають суттєво знижену боєздатність.

ЗМІ вже повідомляли про масове перекидання росією своїх солдатів до білорусі у вагонах для худоби.

Раніше ISW писав, що кремль хоче використовувати білоруські військові об’єкти та інфраструктуру для підготовки мобілізованих солдатів, проте це не є показником неминучого відкритого вторгнення з території білорусі.

Водночас москва може спробувати свої сили у білорусі, щоб утримувати українські війська під Києвом і не допустити їх передислокації в інше місце або участі в контрнаступі.

ISW вважає, що лукашенко не може собі дозволити внутрішні наслідки прямого білоруського втручання у війну. А росія разом з тим, не має можливості швидко сформувати наземні ударні сили з нуля чи підрозділів, що вже існують у білорусі.

Ракетна атака на Україну та Київщину триває й 11 жовтня, про це повідомляють у командування ПС ЗСУ. Учора, 10 жовтня, по Україні було випущено 83 ракети, 43 з них — збили ППО.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»