«Не віррр — перевіррр»: як інформаційна гігієна рятує від серцевих нападів

Заступниця голови КМДА Марина Хонда відкрила унікальний лабіринт у Києві. Фото: Борис Корпусенко
Заступниця голови КМДА Марина Хонда відкрила унікальний лабіринт у Києві. Фото: Борис Корпусенко

У столиці на Контрактовій площі можна навчитись відрізняти чесні новини від фейків.

У центрі Подолу завжди юрба студентів. Тут і Києво-Могилянська академія, і перетин доріг з центру столиці на Оболонь, і пішохідна зона та колесо огляду.

Але до всіх складових додалась ще одна — життєво важлива. І пов’язана вона з набуттям навичок, які прямо впливають на життя людини.

Лабіринт «Не віррр — перевіррр» знаходиться у Києві на Контрактовій площі

А саме — здатності відрізнити правдиву інформацію від фейку. Україна в прицілі армії ботів та творців маніпулятивного контенту вже не перший рік. Саме інформаційна війна й передувала справжній, гарячій, яка триває вже сім місяців.

І увесь цей час свідомість українців буквально атакують спотвореними новинами, щоб ослабити, посіяти зневіру та заселити у наші голови потрібні ворогові думки.

Студенти першими прийшли на відкриття лабіринту медіаграмотності
Зацікавились азами інформаційної гігієни й перехожі

Саме для того, щоб навчити громадян різного віку основам фактчекінгу — перевірки фактів — на Контрактовій площі й встановили інтерактивний лабіринт з красномовною назвою «Не віррр — перевіррр».

Міністерство культури та інформаційної політики разом з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) в рамках проєкту «Мріємо та діємо» доклали зусиль аби такий пересувний навчальний лабіринт працював і у столиці, і у різних містах України. Його мета — підвищити рівень медіаграмотності та посилити стійкість до дезінформації.

Марина Хонда, заступниця голови КМДА, Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформполітики, Марина Попатенко, заст. міністра у справах сім’ї, молоді та спорту та Юлія Ткачук, заступниця директорки програми «Мріємо та діємо» на відкритті лабіринту

Першими до лабіринту прийшли студенти. Ціла група вирішила провести тут лекцію, а перед нею — поблукати лабіринтом.

Єлизавета та Марія розповіли «Вечірньому Києву» про те, що й самі бували жертвами фейків, особливо у дні оборони столиці. Але просте зіставлення фактів, перевірка джерел — діяли, як заспокійливе.

«Ми потім пояснювали, як перевіряти інформацію своїм сусідам та рідним бабусям, яких у телеграм-каналах залякували кадирівцями», — зізнаються студентки інституту журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.

Марина Хонда, заступниця голови КМДА та Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій у лабіринті інформаціної грамотності

Їхній викладач вважає, що запам’ятати хоча б основні правила інформаційної гігієни набагато простіше, пройшовши ось таким лабіринтом, де є яскраві пояснення та приклади. За допомогою реальних сценаріїв та завдань відвідувачі можуть отримати практичні знання та навички безпеки в інформаційному просторі.

Приклади маніпуляцій, які вчить розпізнавати інтерактивний лабіринт «Не віррр — перевіррр»
Нові знання викликають бурхливі емоції

Марина Хонда, заступниця голови КМДА, яка відкрила лабіринт, розказала, наскільки гострою була проблема боротьби з фейками у перші, найгарячіші дні широкомасштабного вторгнення та оборони столиці.

Вона визнала, що спотворена інформація використовувалась, як повноцінна зброя ворогом у перші тижні війни.

Марина Хонда розповіла наскільки гострою була проблема фейкових сайтів та акаунтів і у дні оборони Києва

«Після 24 лютого ми всі змінили своє сприйняття інформації. У перші дні війни було багато дезінформаційних вкидів та фейкових сторінок навіть у державних структур — наприклад, говорили, що Київ вже оточений, виїхати неможливо тощо. Автори фейків тиснули на емоції громадян. Але наша сила — це наш розум і вміння аналізувати. Тому важливо, щоб ми вчили наш розум аналізувати інформацію, а не сприймати все на емоціях», — поділилась спогадами та своїм поглядом на інформаційну гігієну Марина Хонда.

Тарас Шевченко вважає, що медіаграмотність населення — це системна робота

Разом із заступницею голови КМДА завдання у різних відділах лабіринту виконував і заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко. Він поділився з журналістами враженнями та розповів, що підвищення медіаграмотності — це тривалий процес і потребує системного підходу.

«Ми вивели на державний рівень роботу у цій сфері. Це не робиться за місяць або рік, це системна робота. Віримо, що ми також скоро будемо в лідерах з медіаграмотності, як ми лідируємо в інших ініціативах», — сказав він.

Юлія Ткачук, заступниця директорки програми «Мріємо та діємо», Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX)

Лабіринт складається з 12 кімнат, кожна з яких присвячена одній з тем медіаграмотності, таких як: інформаційний шум, клікбейт, маніпуляції, пропаганда, тролі та боти, стереотипи та популізм.

За словами заступниці міністра молоді та спорту Марини Попатенко, важливо допомогти молоді бути стійкими до дезінформації. А молодь вчитиме старших, щоб від фейкових новин бабусі не отримували серцеві напади.

«Тож такі лабіринти мають бути у кожну місті, у кожній школі, аби молодь могла отримати практичні навички боротьби з дезінформацією, а потім вчити цьому своїх рідних», — переконана Лопатенко.

Вчитись медіаграмотності варто з дитинства

Інтерактивний об’єкт буде відкритий кожного дня з 10:00 до 18:00 до 16 жовтня цього року. Планується, що лабіринт подорожуватиме громадами України і відвідати його зможуть всі охочі.

У Києві держслужбовців навчать виявляти фейки. Проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність» допоможе слухачам підвищити стійкість до шкідливих інформаційних впливів. Міністерство культури та інформаційної безпеки України радить державним службовцям взяти участь у програмі з медіаграмотності та долучитися до програми «Посилення стійкості до шкідливих інформаційних впливів під час війни».

Усі фото — Борис Корпусенко

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»