П’ять годин музики у музейній темряві: як пройшли прем’єрні покази опери Genesis

Обидва покази вистави «Genesis. Opera of Memory in 13 mise-en-scene» відбулися у спорожнілому у час війни просторі Музеї Ханенків, де експозиційні кімнати, які до війни прикрашалися шедеврами світового мистецтва, перетворилися на відкритий сценічний простір, де безпосередньо розвивалися головні сюжетні події.

Мистецький проєкт став своєрідним продовженням попередніх постановок цього обдарованого творчого тандему: кияни пам’ятають нещодавні успішні прем’єри сучасних музичних вистав «Chornobyldorf» та «Opera Lingua», представлених відповідно у Мистецькому Арсеналі та в Бібліотеці Вернадського.

Як попередні артпроєкти, опера «GENESIS» також створювалася у безпосередній взаємодії з приміщенням Музею Ханенків.

Блукаючи вітальнями та галереями 13 кімнат музею, глядачі могли створити власну драматургію опери та потрапити в будь-який інший музей або театр світу, сповільнюючи час і деконструюючи історію.

В основі лібрето цієї незвичної сучасної вистави лежать варіації з Книги Буття та історія міфічного персонажа Орфея — уславленого співака та поета. Це дискомфортне мистецтво, яке занурює в історію за допомогою світла, різноманітного звуку, голосу та динаміки голого тіла.

За сюжетом, у перший день світло відділяється від темряви, а звук від тиші. Другий день ознаменується народженням людського голосу та тіла. У третій день зустрічаються у вічному танці міфічні персонажі Орфей та Евридіка. А у п’ятий день народжується Єва, в шостий — учасників чекає у галереї урочиста меса. У ніч сьомого дня Офелія згадує сни, в яких постають зруйнований театр, старе піаніно та пустий музей. Замкненість сценічної драматургії створює повторення першого дня, коли світло знову відділяється від темряви, а звук віддаляється від тиші.

Глядачі змогли наживо почути володарку незвичного голосу Назгуль Шукаєву, яка досконально володіє різними виконавськими техніками. Це дозволяє співачці виконувати твори різних жанрів, від фольку до джазу та сучасної академічної музики.

Також у мистецькому проєкті взяли участі молоді виконавці: Євген Баль, Марічка Штирбулова, Діана Зябченко, Юлія Алєксєєва, Наталя Чепченко, Марія Потапенко, Анна Руденко, Катерина Гордієнко, Христина Слободянюк.

Музичні інструменти, тіні міфічних персонажів та голоси поступово заповнили мистецьку галерею, щоб зіграти містерію книги буття — сім днів створення світу, що нескінченно повторюються.

«Вистава була створена спеціально для нашого музею, саме у цих обставинах. Це кардинально новий, унікальний досвід відкриття і пізнання експозиційного простору старовинної будівлі через іншу, досить незвичну практику», — розповіла Юлія Ваганова — виконувачка обов’язків директорки Музею.

За свідченням постановчої групи, всупереч складним обставинам та війни, вони продовжують активно працювати не лише в Україні, але й активно гастролюють за кордоном. Так навесні цього року артисти успішно представили презентували Chornobyldorf у Роттердамі та Відні. У планах є подальший показ вистав у Вільнюсі, Мілані та Хаддерсфільді.

«Проєктом Genesis уже зацікавився Роттердамський оперний фестиваль. Організатори фестивалю запропонували нам презентувати цю роботу наступного року. Також ми розглядаємо майбутню співпрацю з іншими європейськими музеями», — зауважив Ілля Разумейко.

За його словами, у своїй місії творчий колектив бачить не лише презентацію іноземним глядачам сучасного українського мистецького продукту, але й важливу просвітницьку місію.

Маючи змогу бувати за кордоном у час війни, артисти активно долучаються до інформаційного фронту, розповідаючи правдиві факти про жахливі злочини, які вчиняються сьогодні загарбниками проти мирного населення.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»