Втрачені пам’ятки Києва: водограй «Слоник» у Хрещатому парку

У середині минулого сторіччя цей невеличкий фонтан вважався одним із символом столиці: його обожнювали київські дітлахи та дорослі.
4 жовтня світова спільнота відзначає День тварин. Їх надзвичайний та дивовижний світ не перестає дивувати людство впродовж багатьох століть. Часто і самі образи різних тварин втілювалися в архітектурі, стаючи справжніми символами мистецтва.
З нагоди свята «Вечірній Київ» згадує одну з найвідоміших втрачених пам’яток нашого міста, присвячену Київському слонику. Зараз далеко не кожен знає про його існування, але колись він мав неабияку популярність: серед киян старшого покоління навряд чи знайдуться такі, хто не має в родинному альбомі світлини поруч із ним.

У 30-ті роки XX століття відбувається переосмислення території колишнього Купецького парку поблизу Філармонії. Сама будівля стає на деякий час Палацом піонерів, а на прилеглій території облаштовують дитячий парк.
Тож на місці фігури Аполлона, який стояв там ще з часів імперії, з’явився водограй-Слон.

Його проєкт створив Сергій Фролов у 1936 році, це була його студентська робота.
Слоник стояв на задніх ногах, піднявши хобот догори. З нього бив майже 6-метровий струмінь води, доповнювали ефект зустрічні струмені вздовж бортика…
За однією з версій, скульптор, створюючи «Слона», шукав натхнення у романі Віктора Гюго «Знедолені», один з героїв якого ховався на ніч всередині велетенської статуї слона у тогочасному Парижі.

Скульптура виявилася досить стійкою, переживши руйнівні пожежі та бомбардування у середмісті столиці. Після війни, він став справжнім символом відродження нашого міста, що зазнало страшних руйнувань у Другу світову війну.
Водограй «Слоник» любили зображати на повоєнних листівках та світлинах, декілька разів він навіть потрапляв у кіно. У 50-ті роки біля фонтану розташовувалися найпопулярніший в місті танцмайданчик з живим оркестром, який міські стиляги прозвали «Жабою», а також назване на честь фонтана літнє кафе «Слоник», де збиралося чимало молоді. Також, неподалік розташовувався відомий стереокінотеатр «Дніпро» (зараз на цьому місці Київський Ляльковий театр).







Проте, цій скульптурі не судилося довго радувати киян. У 1979 році за наказом радянського керівництва його демонтували, встановивши натомість монументи на честь «возз`єднанню України з росією» та арку «Дружби народів».
У вересні 2018 року мініскульптура легендарного водограю була відтворена у проєкті Юлії Бевзенко «Шукай». Її автором став скульптор Марко Галенко. Вона знаходиться у скляному куполі ТЦ GLOBUS 1 на Майдані Незалежності.
Її легенда говорить: «Потри мене — і повернешся в дитинство».


Навесні цього року, радянську скульптуру, яка символізувала возз’єднання України та росії демонтували.
За деякий час, Юлія Бевзенко звернулася з пропозицією про відновлення «Слоника». Ідея вже знайшла чималу підтримку серед киян, однак поки ще місце залишається вакантним.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»