Воздвиження Чесного й Животворчого хреста Господнього: що означає і які прикмети

«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико!» — з такими словами сьогодні християни східного обряду звертаються до Господа.

Воздвиження Чесного й Животворчого хреста щороку відзначають у один і той же день — 27 вересня. Але святкують його до 5 жовтня.

Після того як здійснилися найбільші події в історії людства — Розп’яття, Поховання, Воскресіння і Вознесіння Христові, святий Хрест, що послужив знаряддям страти Спасителя, був загублений.

В 70 році римляни зруйнували Єрусалим. Святі місця, пов’язані із земним життям Господа, опинилися в забутті.

Але в царювання святого рівноапостольного Імператора Костянтина Великого, його мати, свята рівноапостольна на прохання царственого сина вирушила в Єрусалим, щоб знайти місця, пов’язані з подіями земного життя Христа, а також святий Хрест.

Точна дата знайдення Чесного Хреста невідома; йдеться про 325 або 326 р.

Після здобуття святого Хреста імператор Костянтин почав будівництво цілого ряду храмів, де повинні були відбуватися богослужіння з належною Святому місцю урочистістю.

Близько 335 р. була освячена споруджена безпосередньо біля Голгофи і печери Гробу Господнього велика базиліка Мартиріум. День Оновлення (тобто Освячення) Мартиріума, а також ротонди Воскресіння (Гробу Господнього) та інших будівель на місці Розп’яття і Воскресіння Спасителя 13 або 14 вересня став святкуватися щорічно з великою урочистістю, а спогад знайдення Чесного Хреста став святом.

Святкування Воздвиження Церквою триває дев’ять днів: з вечора 13/ вересня й до 21 вересня (за ст. ст.) або з вечора 27 вересня й до 5 жовтня (за нов. ст.).

У Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі є храм на честь Воздвиження, його збудували на початку 18 століття.

Тарас Чухліб, доктор наук, сержант ЗСУ, професійний екскурсовод Києвом та Україною нагадує, що соратник гетьмана Івана Мазепи, полковник Полтавського полку Війська Запорозького, тесть гетьмана Пилипа Орлика, полтавський козак Павло Герцик збудував на честь Здвиження Чесного Хреста Господнього велику церкву у Києво-Печерській лаврі.

Це сталось у 1700 — 1704 роках. Будівництвом керувала дружина полковника Ірина (Яблонська) й рідні брати Григорія, Іван та Опанас.

До 1837 року над склепом Павла Герцика висів його прижиттєвий портрет, який було вилучено за наказом самого царя Росії, адже брати Герцики були відомими мазепинцями, а Ірина Герцик-Яблонська була заслана до Сибіру.

Цікаво, що поховання українського козака й фундатора Хрестовоздвиженської церкви знаходиться праворуч від іконостаса. Над ним зведено невеличкий кіот, в центрі якого було вмонтовано мармурову дошку з позолоченим епітафіальним позолоченим написом над яким золотий хрест.

Сьогодні саме через Хрестовоздвиженську церкву у лаврі є вхід до ближніх печер, де упокоєні святі та преподобні Києво-Печерські.

З цього дня птахи відлітають у вирій, настають холоди, «земля на Здвиження ближче до зими движиться». За народним уявленням, цього дня не можна ходити до лісу, оскільки у вирій не тільки птахи летять, але й повзуть змії, тому прогулянка може бути небезпечною.

Митрополит Епіфаній порадив українцям, як позбутись страхів.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»