Крига скресла: Подольсько-Воскресенський міст «підірве» Бомба

Нагадаємо трохи історії цього «епохального» містобудівництва. Траса Подільського мостового переходу через річку Дніпро, що має з'єднати Поділ із лівобережними районами Воскресенка та Райдужний масив, була позначена на всіх генеральних планах Києва останніх сорока років. Не є винятком і нинішній генплан розвитку столиці до 2020 року, в якому передбачено розвиток усіх видів міського пасажирського транспорту з урахуванням побудови цього мосту. Техніко-економічне обґрунтування будівництва розроблялося у 1987—1989 роках. Проект був узгоджений містобудівною радою 25 липня 1990 року та затверджений Київською міською радою 19 квітня 1993 року. Роботи з будівництва мосту розпочали в цьому ж році, але без належного фінансування будівництво за кілька років було призупинене і оновлене лише в грудні 2003 року.

Закінчити ж спорудження мосту планувалося ще у 2008 році, однак, як кажуть, віз і нині там. У 2010 році між державним банком та акціонерним товариством «Мостобуд» було укладено договір із кредитування будівництва цього мостового переходу, за яким банк виділив товариству 560 млн. грн. У травні 2010 року після одержання фінансування будівництво мосту було відновлене, і на вересень того ж року планувалося встановлення головної арки над русловою частиною Дніпра, яка має монтуватися з шести сегментів. Встановлення арки почалося влітку 2011 року, для чого було застосовано унікальний плавучий кран «Захарій LK-600» виробництва суднобудівного заводу «Ленінська кузня». 18 листопада 2011 року він впав в Дніпро і розламався в місці кріплення вантажної стріли, що вивело його з ладу. 11 жовтня 2012 року відбувся тендер щодо знесення будинків, споруд та зелених насаджень на 133 садових ділянках Русанівських і Воскресенських садів, що заважають Подільському мостовому переходу, завершити роботи планували до кінця 2013 року, проте вони тривають і донині.

Що ж має являти собою цей унікальний міст? Згідно з проектом, це має бути  двоярусна споруда, що складається з трьох мостів та естакад, які їх з'єднують. На верхньому ярусі планується 6 смуг для руху автотранспорту (по 3 в один бік), на нижньому — Подільсько-Вигурівська лінія метро зі станціями «Суднобудівна», «Труханів острів» і «Затока Десенка», які будуть знаходитися на естакадах. Загальна довжина мосту становитиме близько семи з половиною кілометрів. До складу траси мостового переходу входять три мости через Гавань, міст через річку Дніпро, міст через річку Десенка, міст через озеро Райдужне, естакади на Трухановому острові та в урочищі Горбачиха, чотири багаторівневі транспортні розв'язки. Естакада мосту починається від вулиці Набережно-Хрещатицької на Подолі, перетне Рибальський острів, Труханів острів, пройде через Русанівські сади і вийде на лівобережну частину Києва. Проектна інтенсивність руху автотранспорту 59 тис. автомобілів на добу. 

Звести цей унікальний комплекс брався не один столичний мер, але він так і залишається недобудованим. Тож нинішній міський голова теж на початку року заявив, що хоче його добудувати. Тоді під час ефіру на радіо “Вести”, він сказав: «Нам вкрай потрібен інвестор для добудови мосту. Я ознайомився з документами, в яких було зазначено, що цей міст побудують ще у 1979 році. Минуло вже понад 36 років. Необхідно знайти інвестора, щоб врешті-решт вирішити проблему з добудовою мосту і згодом запустити метро на Троєщину. Але скажу віддразу - за рік це неможливо. Це проект на 2,5-3 роки. Та ми повинні цього року закласти базу». А оскільки мер своїх слів на вітер не кидає, то він активно шукає зарубіжних інвесторів та фахівців на завершення цього так потрібного місту об`єкта.

І ось, як кажуть, крига скресла – на прохання Віталія Кличка надати допомогу погодилося Федеральне міністерство транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини, повідомили в прес-службі Київської міської державної адміністрації. Держсекретар цього відомства Райнеро Бомба під час сьогоднішньої зустрічі з нашим мером зазначив, що транспортне сполученням у Києві потребує вдосконалення, і запуск Подільсько-Воскресенського мосту є абсолютно необхідним. «Те, що він стоїть недобудованим і не робить пересування киян комфортнішим - не на користь місту, - заявив німецький партнер. - Сьогодні є відповідні технології, які допоможуть забезпечити добудову сучасного мосту. Ми з Віталієм Кличком домовилися у вересні зібрати спільну робочу групу, в яку ввійдуть українські та німецькі фахівці, та окреслити подальші кроки. Я пропоную всім спеціалістам, які зацікавлені в будівництві, зустрітися або в Німеччині, або в Києві і в широкому колі обговорити питання добудови Подільсько-Вокресенського мосту. Також я пропоную мерові зустрітися в Берліні з усіма фахівцями з обох сторін та обговорити, що необхідно для завершення будівництва, які фінансові ресурси потрібні та де знайти інвесторів. Я думаю, що цей проект буде цікавий міжнародним інвесторам».