«Солдатики» заполонили простори музею Ханенків у Києві

Проєкт митець створив ще до повномасштабного вторгнення. Фото: Борис Корпусенко
Проєкт митець створив ще до повномасштабного вторгнення. Фото: Борис Корпусенко

У залах азійської експозиції показують твори сучасного харківського художника Олега Калашніка.

Із запровадженням воєнного стану цінну колекцію в Музеї Ханенків, як і в інших київських музеях, сховали, його зали спорожніли. Це дало поштовх до переосмислення експозиції. Як музей може реагувати на сучасні події? Так з’явилася ідея представлення проєктів українських митців, першим з яких став Олег Калашнік.

Власне, сучасні художники в Музеї Ханенків показуються не вперше, однак до цього це були діалоги з майстрами, що демонстрували їх зв’язок з західним класичним мистецтвом. Такою була виставка київського художника Матвія Вайсберга у 2020 році. У його роботах простежувалися цитати класичних художників доби італійського Відродження та французького караваджизму. Роботи Вайсберга показували у залі тимчасових експозицій на першому поверсі відділу західноєвропейського мистецтва, а на другому поверсі вони були вкраплені в основну експозицію. Вперше сучасне мистецтво зайняло місце постійної експозиції, що не змінювалася з 2006 до 2021 років.

Цю серію робіт Калашніка під назвою «Enfant terrible» презентували в харківському ЄрміловЦентрі. Відкриття виставки відбулось 22 лютого, а за день розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Центр з мистецького майданчика перетворився на укриття, а іграшкові солдатики Калашніка з артоб’єктів — на обереги. Проєкт набув додаткових значень: виставка стала водночас проєктом-передчуттям та візуалізацією страшного сьогодення.

Координаторка проєкту Ольга Новікова.

Детальніше про виставковий проєкт «Солдатики: вторгнення» у Музеї Ханенків розповіла координаторка Ольга Новікова.

«Експозиція у Харкові називалася „Enfant terrible“, тобто „Дитя-бешкетник“, — каже вона. — Це рефлексія художника на його дитинство, коли він грався в солдатиків. За радянських часів були стереотипні герої — будівельник, пожежник, солдатик. Іграшкові солдатики мали виховувати з дітей майбутніх захисників. Є фотографія митця, на якому він тримає іграшкового солдатика. Це зображення і стало основою для художніх об’єктів. Виставка у Харкові була представлена як переосмислення стереотипів дитинства за радянських часів. З початком повномасштабного вторгнення вона набула іншого значення. В ЄрміловЦентрі ховалися люди, вони були оточені цими солдатиками. В пісочниці гралися діти, які разом з батьками там перебували. Цей промовистий проєкт в Харкові вирішили показати у Києві. Ми запропонували інший погляд на ці артоб’єкти, представивши їх в залах азійської експозиції».

У вітринах залишилися сліди азійської експозиції.
У вітринах залишилися сліди азійської експозиції.

До початку повномасштабної війни у вітринах азійської експозиції демонструвались у тому числі і ритуальні предмети та елементи зброї. Мілітаризм та героїзм — теми, що нерідко фігурують у мистецтві Азії. Солдатики Калашніка, розташовані на місцях цих речей, вступають у невидимий діалог зі слідами перебування музейних експонатів. Про них нагадують етикетки та спеціально зроблені на пластику відбитки. Велику роль грає робота з простором та світлом, яку здійснив архітектор експозиції Віталій Кохан. Виставку супроводжує й діалог, інтелектуальна бесіда. Частину текстів ще до виставки у Харкові написав письменник Сергій Жадан. Іншу частину вже до проєкту у Києві написав літературний критик Євгеній Стасіневич. Тексти розміщені на вітринах і пронумеровані.

Символ виставки — глобус із солдатиками.
У першому залі представлені переважно металеві предмети, що складаються з маленьких солдатиків.

Кожен зал має свою концепцію та свої перегуки. У помаранчевому залі мистецтва буддизму розміщені переважно металеві витвори Олега Калашніка.

У першому залі представлені переважно металеві предмети, що складаються з маленьких солдатиків.
У першому залі представлені переважно металеві предмети, що складаються з маленьких солдатиків.

«У мистецтві буддизму країн Монголії та Тибету дуже часто фігурки сакральних божеств роблять з металів, мідних сплавів. Такі вівтарні скульптури знаходяться в храмах. Тому ми вирішили представити тут саме металеві вироби автора, — пояснює Ольга Новікова. — Серед витворів є звичайні предмети, якими користуються — кермо, якір. Всі вони складаються з дрібних фігурок солдатиків».

У залі мистецтва Китаю повсюди — солдатики.
У залі мистецтва Китаю повсюди — солдатики.

У залі мистецтва Китаю на подіумі стояли китайські порцелянові вази, вітрини були заповнені китайською керамікою, порцеляною, виробами з емалі, слонової кістки, металу та текстилем. І бетонні солдатики стали новим явищем для цього залу. За формою вони навіть дещо схожі на вази. Також тут є триптих із зображенням солдатиків.

У залі мистецтва Китаю повсюди — солдатики.

«Китай вийшов драматичний, через яскраві кольори, червоне світло. Нестабільна ситуація дуже гарно тут промовляє, — зазначає координаторка. — Солдатики тут в різних проявах та повсюди, виринають з кожного кутка. Йдеться про те, що в кожному з нас, можливо, сидять солдатики, і в певний карколомний момент це відчувається. Крім того, Китай це про сильну армію та мілітаризацію».

В залі мистецтва ісламу (Іран, османська Туреччина, Близький Схід) відбитий ісламський страх вільного простору.

Тему солдатиків доповнюють літаки.
На вітринах розміщені тексти Жадана та Стасіневича.

«Тому в декоративному мистецтві ісламських країн — килимарстві, кераміці, текстилі — все заповнено орнаментами, — каже Ольга Новікова. — У цій залі представлений живопис, відбитки творів, які раніше були у вітринах, та тексти, які разом теж створюють такий настрій. Живопис створений Олегом Калашніком у співпраці з Михайлом Кашкаром. Ця серія з 7 картин дуже добре працює зі світлом, в залежності від якого оприявлюється певне зображення. Додаються додаткові елементи ігри — морські бої, коні».

Магія світла: картини змінюють зображення залежно від освітлення.
Магія світла: картини змінюють зображення залежно від освітлення.

Активно звучить мілітарна тема і в залі мистецтва Японії. У вітринах раніше були елементи японської зброї — мечі, кинджали, цуби від катан. Сьогодні тут авторські інсталяції з відливів, металеві та воскові, та фотограми (зображення отримане фотохімічним методом, без застосування фотокамери). Крім того, можна побачити архівну світлину інтер’єру Музею Ханенків, розділену на три частини.

Серія фотограм.
У вітрині — металеві та воскові авторські інсталяції.
У вітрині — металеві та воскові авторські інсталяції.

«Фотографія зроблена 1943 року після німецької окупації, — розповіла Ольга Новікова. — Тоді німці двічі пограбували та поруйнували музей, вирізали картини з залів. Коли залишали місто, підпалили сусідній будинок, щоб полум’я перейшло на приміщення музею і знищило те, що вони не встигли знищити. На щастя, пожежу загасили, будинок вцілив. І коли повернулися співробітники музею, вони застали таку картину».

В останньому залі є світлина, зроблена в музеї після окупації нацистів.

Олег Калашнік — харківський художник та скульптор. Член художньо-реставраційного об’єднання «Red Horse». Роботи художника зберігаються у музейних та приватних колекціях України, Німеччини, Франції, Росії, Португалії та США. Живе та працює в Харкові. Під час російського повномасштабного вторгнення в Україну займається волонтерською діяльністю у Харкові.

Коли: до 25 вересня, з 10:30 до 17:30
Де: Музей Ханенків, вул. Терещенківська, 15-17
Вартість квитків: 100 грн.

Нагадаємо, у сусідньому музеї «Київська картинна галерея» можна подивитися унікальні роботи Сальвадора Далі.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фото Бориса КОРПУСЕНКА та авторки