Не можемо пропагувати музичну культуру країни, яка сьогодні агресивно воює проти нас, — головний режисер Національної опери

Головний режисер Анатолій Солов’яненко. Фото з особистого архіву митця
Головний режисер Анатолій Солов’яненко. Фото з особистого архіву митця

На початку вересня, без перерви на відпочинок, колектив Національної опери України розпочав свій ювілейний 155-й театральний сезон.

Головний режисер Національної опери України розповів «Вечірньому Києву» про роботу колективу Національної опери України у час війни, про творчі плани, нові проєкти, а також поділився спогадами про свого батька — видатного українського тенора Анатолія Борисовича Солов’яненка.

— Анатолію Анатолійовичу, 25 вересня на сцені театру відбудеться урочистий Гала-концерт до 90 річного ювілею видатного українського співака та Вашого батька. Розкажіть, будь ласка, про цю подію?

— У день ювілею ми вшануємо пам’ять Анатолія Борисовича, якому мало б виповнитися 90 років. На жаль, вже 23 роки, як його немає з нами. Він — всесвітньо відомий український співак, видатний тенор, чиє виконавське мистецтво, без перебільшення, стало взірцем майстерності для майбутніх поколінь…

Голос Анатолія Борисовича Солов’яненка любили слухачі з усього світу. Фото з архіву театру.

До Дня Незалежності, Президент Володимир Зеленський нагородив Анатолія Солов’яненка Президентською відзнакою «Національна легенда України» (посмертно). Сама назва цієї нагороди абсолютно відповідає тим унікальним досягненням та важливому доробку, який залишив по собі Анатолій Борисович…

Звичайно, мені як синові дуже приємно, що ця подія збіглася також з його ювілейним роком…

На церемонії нагородження, постать Анатолія Борисовича представляв Пітер Гелб — Генеральний директор Метрополітен-опера (The Metropolitan Opera) у Нью-Йорку. Це є черговим підтвердженням світового визнання таланту Анатолія Борисовича міжародною мистецькою спільнотою.

Свого часу ця видатна сцена, яка вважається найпрестижнішою у світі, стала дуже знаковою для мого батька — Анатолій Борисович став першим українським співаком, що підкорив цей Олімп, заспівавши на сцені Метрополітен-опера…

Творче середовище та батьківський авторитет вплинули на формування особистості режисера. Фото з особистого архіву митця.

Зараз там відкривається виставка про українських співаків, які в різний час виконували головні ролі на сцені цього уславленого театру.

З таким підґрунтям, колектив нашого театру нині готується до ювілейного концерту. Музична програма відбудеться за участі провідних солістів опери. Також, ми представимо архівні відеозаписи Анатолія Борисовича, а глядачі зможуть знову почути цей унікальний голос.

Сподіваємося, що все це відбудеться без повітряних тривог, які час від часу змушують нас переривати показ вистав.

— Що відбувається у випадку повітряних тривог під час вистави?

— Ще перед відновленням роботи театру, в травні, ДСНС провела ретельне обстеження нашого приміщення, досліджуючи різні технічні параметри. Експерти дійшли висновку, що наш гардероб повністю відповідає всім нормативним вимогам до укриття, на випадок повітряної тривоги.

Тож, кількість квитків на вистави наразі обмежена. Ми продаємо зараз лише 450 квитків — саме стільки може вмістити наше гардеробне приміщення.

Потім, після відбою, глядачі повертаються до зали та вистава продовжується…

Анатолій Солов’яненко працює на посаді головного режисера вже понад 10 років. Фото з особистого архіву митця.

— Цього року колектив театру відмовився від щорічних канікул, продовжуючи працювати влітку. У якому графіку плануєте працювати далі?

— Ми відновили показ наших вистав з 21 травня. Символічно, що саме у цей день відзначається День Європи. Спочатку почали працювати два рази на тиждень, в суботу і неділю, але згодом, через значний інтерес глядачів, ми додали ще й п’ятницю.

І, якщо на початку нашої роботи, це були невеликі твори та навіть концерти з фрагментами вистав, то зараз поступово відновлюємо наш репертуар.

Будемо сподіватися, що ситуація буде покращуватись, і ми зможемо працювати більше.

Під час повітряної тривоги музиканти репетирують в укриттях. Фото: олександра Злуніцина

— Як повномасштабна агресія вплинула на афішу театру, коли з репертуару прибрали твори російських композиторів?

— Насправді, не бачу в цьому жодної проблеми: наша театральна афіша налічує понад 60 вистав, серед яких кількість творів російських композиторів не перевищувала 20%, тобто це 10-12 вистав.

Зараз усі чудово розуміють, що ми не можемо пропагувати музичну культуру країни, яка веде сьогодні проти нас агресивні бойові дії. Виконання цих творів на сьогоднішній момент є абсолютно неприйнятним.

У наших теперішніх умовах, це принципова позиція художнього керівника театру Петра Чуприни, моя особисто, і всього колективу.

— Що з’явиться у репертуарі замість російських творів?

— У вересні балетна трупа нашого театру успішно презентувала оновлений балет «Пригоди Піноккіо». Також, для наших маленьких глядачів є у планах постановка сучасної дитячої опери «Кіт у чоботях» Юрія Шевченка за мотивами казки Шарля Перро. Віршований текст створений Миколою Бровченком.

На жаль, Юрій Валентинович пів року тому пішов з життя, але встиг завершити роботу над цим твором, тож ми маємо готову партитуру та можемо зробити цю виставу. Візьмемося за цю роботу, як тільки дозволять фінанси.

Також зараз триває активна робота над підбором музики для нашого балету «Снігова королева», яка могла б замінити твори Петра Чайковського, Антона Рубінштейна та Анатолія Лядова, що звучали у цій виставі.

Концертне виконання опери «Казки Гофмана» стала важливою подією минулого сезону. Фото: Kseniia Panchenko

— Яка подальша доля опери Жака Оффенбаха «Казки Гофмана», яку з великим успіхом представили минулого року у концертному виконанні?

— Так, це грандіозний проєкт, який вдалося втілити нашому колективу… Ідея поставити цей твір на сцені Національної опери України з’явилася декілька років тому. Ми маємо повний склад першокласних співаків для постановки цього складного, але надзвичайно самобутнього та цікавого твору.

Як ви знаєте, для втілення цього задуму ми запросили відомого англійського режисера, корифея англійського театру — Тоні Палмера…

На жаль, наші творчі плани, щодо повноцінної постановки опери обірвалися через війну. Тому, зараз важко щось передбачити, але будемо сподіватися, що глядачі зможуть побачити цю прекрасну виставу після нашої Перемоги.

Анатолій Солов’яненко та українські зірки світової опери після концерту на Софіївській площі. Фото з особистого архіву митця.

— Наприкінці жовтня планується показ нової постановки опери Джузеппе Верді «Травіата», робота над яким тривала декілька сезонів. Розкажіть, будь ласка, про цю виставу?

— На сцені нашого театру опера «Травіата» останній раз ставилася у постановці 1994 року. Однак, за 25 років безперервного показу ця вистава себе вичерпала… Це абсолютно нормально, бо кожна постановка має своє певне сценічне життя.

Ще у 2018 році ми активно розпочали роботу над створенням нової сценічної версії «Травіати». До ковіду ми встигли завершити роботу десь на 80%, потім була вимушена пауза: прем’єру переносили спочатку на 2021, потім на весну 2022, ну а що відбувалося цією весною, ми всі чудово знаємо…

Коли у травні театр відновив свою роботу, ми, нарешті, знову змогли повернутися до роботи над цією виставою. Анонсували прем’єру на кінець жовтня. Сподіваюся, що цього разу вже ніщо не стане на заваді прем`єрі.

З колегами після вистави «Севілький цирюльник» у день відновлення роботи театру. Фото: Олександра Злуніцина

— Час від часу, Національна опера України співпрацює з талановитими артистами з різних театрів України. Нещодавно балетна трупа поповнилася Ілоною Кравченко, яка працювала на сценах театрів Дніпра та Львова. Кого з гостей глядачі зможуть побачити у виставах найближчим часом?

— Ми плануємо продовжити співпрацю з провідним солістом Одеської опери Олегом Злакоманом, який успішно виконував надскладні партії Полліона в опері Вінченцо Белліні «Норма» та Калафа в опері Джаккомо Пуччіні «Турандот».

У одній з найближчих вистав «Кармен», глядачі, знову, зможуть побачити Олега — на цей раз, в ролі Дона Хозе. Цікаво, що для самого співака ця вистава стане прем’єрною, бо до цього часу він ще її не виконував.

Щодо солістки балету Ілони Кравченко, то найближчим часом глядачі зможуть її побачити у головних партіях виставах «Жізель» Адольфа Адана (24 вересня) та «Сільфіда» Хермана Левенсхольда (1 жовтня). Нещодавно її зарахували до балетної трупи нашого театру.

— Тривалий час частина колективу театру залишалася за кодоном. Яка зараз ситуація з артистами?

— З початком війни, чимало артистів виїхали з міста в евакуацію. Декого війна змусила залишитися у місцях, де вони перебували на гастролях. Але, майже всі солісти опери повернулися до Києва ще влітку та активно працюють у звичному режимі.

Зараз, наприклад, вперше з початку війни на сцену Національної опери України повертається провідна солістка Оксана Крамарєва. Наприкінці вересня шанувальники оперного мистецтва зможуть знову її почути у виставі «Флорія Тоска» Джакомо Пуччіні.

Своїм мистецтвом театр намагається підтримати бойових дух киян та українських захисників. Фото: Олександра Злуніцина

— З початку повномасштабної російсько-української війни, деякі артисти театру стали на захист Батьківщини, взявши до рук зброю. Розкажіть, будь ласка, про Ваших героїв.

— Минулої суботи, як Ви знаєте, на жаль, ми попрощалися з нашим талановитим танцівником Олександром Шаповалом, який багато років віддав рідному колективу. Це дуже важка втрата не лише для його рідних та близьких, але й для українського мистецтва…

Також, на початку війни прийняли рішення захищати нашу державу артисти балету Олексій Потьомкін та Олеся Воротнюк. До лав тероборони Київщини записався і наш співак, баритон Олександр Мельничук, який весною цього року хоробро обороняв наше місто…

Після відновлення роботи театру, вони повернулися на сцену. Впевнений, що наші глядачі завжди з нетерпінням чекають на зустріч з ними.

Зараз у лавах ЗСУ продовжують служити деякі наші артисти симфонічного оркестру, працівників інших цехів. Вони — наші герої, якими ми дуже пишаємось.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»