Головний інженер Укргідроенерго пояснив, чому ракетні обстріли не зруйнують греблю на Київському водосховищі

Гребля ГЕС. Ілюстрація з відкритих джерел
Гребля ГЕС. Ілюстрація з відкритих джерел

Зруйнувати чи суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ураженням ракетою не так просто.

Декілька днів тому через сумнівні телеграм-канали та акаунти у фейсбук поширювалася провокативна інформація щодо наслідків можливого руйнування греблі Київської ГЕС через дії ворога.

Ми звернулися з офіційним запитом до ПрАТ «Укргідроенерго» щодо стану, міцності та захисту греблі Київської ГЕС. І нам вдалося поспілкуватися з головним інженером ПрАТ «Укргідроенерго» Вадимом Рассовським.

Він зауважив, що Київська ГЕС будувалася у 60-ті роки минулого століття й експлуатується значно менше свого нормативного терміну, який становить 100 років. У документах прописаний саме такий термін, хоч на практиці він може бути й більший.

«Якщо конкретно говорити про стан споруди, то ми постійно констатуємо, що станція — у робочому стані, професійно експлуатується, за нею ведеться відповідний нагляд. Тобто з погляду мирного часу — питань тут немає. З погляду воєнного часу, то це надійна залізобетонна споруда й комплекс земляних споруд.

Але їхні геометричні розміри, якість виконання робіт, професійність технічного інженерного нагляду, а також інструментального нагляду, який ми робимо навіть за допомогою космічних технологій, дає підстави казати, що ця споруда готова до випробувань», — підкреслив Рассовський.

Він наголосив, якщо й будуть певні руйнації, фахівці знають, як реагувати та що робити.

«Буквально два дні тому ми відпрацьовували з фахівцями ДСНС, з воєнною адміністрацією сценарій, який можливий на Київській ГЕС. Тому ще раз хочу підкреслити: станція вистоїть, це споруда, конструктив якої витримує серйозні навантаження», — запевнив Вадим Рассовський.

Стосовно підтоплень, то для Києва великих загроз немає. Натиск води водосховища тримає бетонна споруда — це будівля ГЕС, там, де знаходиться все інженерне обладнання, гідроагрегати, а також мостовий перехід з правого на лівий берег. Частина земляної греблі теж тримає натиск.

«Тобто, водосховище з певним тиском впливає на ці споруди. А відвідний канал — це дренажний канал. Там є система дренажів з водосховища, бо будь-яка земляна споруда, якщо вона контактує з водою, має певний дренаж через неї. Він відбувається не сам по собі, а за допомогою спеціальних засобів. Ось цей дренажний канал слугує, щоб вода відходила у нижній б’єф і в Дніпро», — пояснив головний інженер «Укргідроенерго».

Щодо постійного контролю за станом споруди Київської ГЕС, то він відбувається в режимі онлайн. Тобто, виконуються дистанційні заміри рівнів на якомусь з пікетів земляної греблі, працює також щілиномір, який контролює деформаційні шви споруди в трьох площинах. Це відбувається з певною періодичністю, яка складає секунди або хвилини, в залежності з якою частотою треба виконувати виміри. Данні накопичуються на носіях інформації.

«До цієї інформації маємо дистанційний доступ. Ще дуже важливо, що по кожній контрольній точці, які вимірюються, встановлені гранично допустимі показники, з якими постійно корегуються зроблені заміри. І коли наші гідротехнічні служби бачать, що тренд іде до гранично допустимих норм, то тоді вживаються певні заходи», — пояснив Вадим Рассовський.

Достовірність отриманих даних перевіряється.

«Якщо все правильно, тоді вже ми з науковцями, а моніторинг веде також генпроектувальник цієї споруди — Укргідропроект і Львівська політехніка, — вирішуємо, що робити з тим чи іншим показником», — прокоментував Рассовський.

Крім того, на Київській ГЕС працює автоматизована система контролю безпеки, за допомогою космічних технологій відслідковується переміщення споруди вцілому.

«Це дуже важливо, й масив отримуваних даних дуже великий. Вони потрапляють не тільки нам, а й науковцям. Ми поєднали тут науку і експлуатацію. Як ви розумієте, маємо змогу швидко реагувати на виклики. Слава Богу, у нас таких ситуацій ще не було, й, сподіваємося, найближчим часом не буде», — резюмував Вадим Рассовський.

На завершення в Укргідроенерго наголошують, що враховуючи стратегічне значення Київської ГЕС для Об’єднаної енергосистеми країни, вона посилено охороняється. І ще раз підкреслили, що причин для хвилювання у киян немає.

«Вечірній Київ» повідомляв, що столиця потребує резервних джерел енергії та тепла.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»