У Київраді працюють над розширенням безбар’єрного простору у столиці

Створення безбар’єрного середовища — європейська практика. Фото: Борис Корпусенко
Створення безбар’єрного середовища — європейська практика. Фото: Борис Корпусенко

Під час війни розв’язання цього питання стало ще більш актуальним.

У столиці планують розширити умови для реалізації прав і свобод осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення у сферах життєдіяльності, які стосуються культури, туризму, відпочинку, спорту та муніципальної безпеки.

Такий проєкт рішення підтримали депутати на засіданні постійної комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Його ініціаторами виступили депутати Київради Марина Порошенко та Григорій Маленко.

У столиці необхідно і надалі забезпечувати для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення повну доступність до фізичного, соціального, економічного та культурного середовища, охорони здоров’я та освіти, а також інформації та зв’язку. Під час війни створення безбар’єрного середовища в місті стало ще більш актуальним. Проєкт рішення розробили саме з цією метою.

«Наразі потрібно запровадити додаткові механізми дій, які сприятимуть створенню безбар’єрного середовища та, як наслідок, розширенню можливостей різних категорій населення. Ми маємо розбудовувати столицю згідно з європейськими стандартами доступності та інклюзії, а також інтерпретувати їх у міську політику «, — розповіла депутатка Київради, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я та соціальної політики Марина Порошенко.

Марина Порошенко. Фото: Борис Корпусенко

За словами депутата Київради Григорія Маленка, необхідно назавжди позбутись бар’єрів у всіх сферах діяльності задля повноцінної участі людей в економічному та соціальному житті.

«Кожен без виключень громадянин має отримати рівноцінний доступ до інфраструктурних об’єктів та міських послуг. Це допоможе знизити суспільну напругу та створити комфортні умови для всіх мешканців Києва. Зокрема це стосується доступності пересування, спілкування, лікування, здобуття освіти та отримання інших міських послуг», — наголосив депутат Київради Григорій Маленко.

Григорій Маленко. Фото: Борис Корпусенко

Як писав «Вечірній Київ», у Києві незрячим надають соціальну послугу фізичного супроводу. після уточнення потреби, столиця закупить дану послугу у громадських організацій, які працюють з незрячими. Це дозволить забезпечити соціальною послугою фізичного супроводу кожного, хто її потребує.

Нагадаємо, у столиці на тактильній плитці заборонено розташовувати будь-які об’єкти. Жовта тактильна плитка — це не дизайнерське рішення, а елемент доступності для осіб з порушеннями зору міської інфраструктури.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»