«Трощив техніку, а потім — стрибнув»: мама хлопчика, який став жертвою «Синього кита», розповіла про трагедію

Координаційна суїцидальна підліткова гра «Синій кит» на слуху в суспільства чи не щороку. Майже в кожній родини та навчальному закладі знають це моторошне словосполучення.

До закритих «груп смерті» адміни впускають тільки неповнолітніх. Тих, ким зручніше управляти по той бік монітора. Тих, хто ще гостро реагує на проблеми. І тих, хто на етапі пошуку себе.

Сенс «Синього кита» — завданнями довести учасника до суїциду. Крок за кроком адмін підштовхує дітей до невідворотної межі. Нерідко шлях до смерті дитині обирає все та ж анонімна людина. Це може бути падіння з багатоповерхівки, падіння під поїзд, порізані вени тощо.

Нещодавно Україною облетіла новина, яка знову приголомшила всіх батьків і не тільки.

«СИНІЙ КИТ» ПОВЕРНУВСЯ

15 вересня лікар-дерматолог Ольга Ткаченко на своїй сторінці в інстаграм написала:

«Моя дитина Микита, 10 років, стала жертвою „Синього кита“. Не можу досі повірити! Я знайшла особисто доказ того, що дитина зазнала відомої терористичної маніпуляції», — йшлося у повідомленні.

Швидко під постом Ольги назбиралося до пів тисячі коментарів зі словами співчуття, шоку та рекомендаціями батьківського контролю в налаштуваннях.

Зі слів матері, адміни групи покроково готували її дитину до суїциду. Про це свідчать діалоги кураторів з сином. Це підтверджує й сам Микита.

«За кураторів групи мені поки ніякої інформації з кіберполіції не розповіли — триває слідство. У всіх них (кураторів, — ред.) ніки та аватарки аніме. Ці люди дітям дають різні завдання. За словами Микити, починається все з «намалюй кита на папері» і закінчується: «поріж себе, посварись з батьками, стрибни з вікна», — коментує «Вечірньому Києву» Ольга Ткаченко вранці, 26 вересня.

Зі слів Ольги, під впливом адмінів син почав бити техніку, а 13 вересня — стрибнув.

«Я якраз тоді вийшла з дому на кілька хвилин в аптеку, бо син прихворів. А коли поверталася — поблизу дому вже стояла швидка та поліція…Той стрибок мій син не пам’ятає», — додає мати.

Нині 10-річний Микита в реанімації. За його життя борються лікарі столичного Охматдиту.

«Микита вже потрохи їсть. Найголовніше тепер — відновити хребет. Попереду тривала реабілітація, з якою ми обов’язково впораємось!» — говорить мати хлопця.

З довідки з Охматдиту, яку мати оприлюднила на своїй сторінці, бачимо, що у Микити констатували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом крижово-куприкового відділу хребта, перелом грудини без зміщення уламків, оглушення тощо.

До того ж у висновку лікарі вказали, що дитина хворіє на коронавірус. Є дихальна недостатність третього ступеня.

Микита перебуває на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної та еферентної гострих інтоксикацій.

Журналістка «Вечірнього Києва» зверталася за коментарями до пресвідділу Охматдиту. На прохання батьків Микити, наразі вони не можуть коментувати стан здоров’я хлопця.

Наше видання також звернулося до кіберполіції, яка зараз розслідує цей випадок. Звернення зареєстрували. І як тільки ми отримаємо відповідь, одразу поінформуємо читачів.

КОМЕНТАР ПСИХОЛОГА

Застрахувати від смертельної групи дитину дуже складно. Діти сьогодні кмітливі та технічно підковані, якщо так можна сказати. До того ж — «політика» групи «Синього кита» забороняє дітям розповідати про свою участь. Тим самим ніби відокремлює її з реального життя та диктує нові правила. За системою це схоже на секту.

Кандидатка психологічних наук та психологиня, яка працювала з дітьми-учасниками схожих груп, Юлія Святенко запевняє: у більшості випадків до таких ігор прибігають діти з проблемами в сім’ї. Втім, це зовсім не означає, що жертвою вербувальників не можуть стати й діти, які ростуть у хороших турботливих сім’ях.

— Зазвичай учасники суїцидальних груп — діти з непростих сімей. Мовиться про конфлікти та насилля вдома; про алкогольні та наркотичні залежності; про психоемоційні проблеми в дорослих. Комусь не вистачає батьківської турботи, і вони своїми суїцидальними вчинками привертають до себе увагу. Мовляв, щоб їх пожаліли, а разом із тих й дали тієї потрібної любові.

Але не всі випадки участі в «Синьому киті» свідчать про недостатність уваги чи про сім’ю, в якій є серйозні проблеми. На це може впливати й протікання пубертатного періоду, під час якого діти гостро реагують на конфлікти, образи та через це можуть закритися в собі.

Недостачу спілкування вони, як правило, шукають в соцмережах. Іноді нові знайомства в інтернеті тільки погіршують ситуацію.

Дорослим варто бути дуже уважними та прискіпливо стежити за емоційним станом дитини, проговорювати її тривоги та негаразди у школі чи у дворі. І робити це з самого малечку.

Якщо ж помітили в дитини серйозні зміни, з якими не справляєтеся — заплануйте сумісний похід до психолога. Нехай усі діти будуть в безпеці та здоровими!

***

Нині Ольга самотужки збирає кошти для лікування Микити. Орієнтовна сума для того, аби поставити сина на ноги — мільйон гривень. Велика сума передбачає можливе лікування за кордоном та тривалу роботу з психологом.

Станом на 26 вересня вже вдалося зібрати 358 588 гривень. Фінансово допомогти родині можна за посиланням.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»