Вулицю Києва назвали на честь архітектора першого вокзалу міста

Неоготичний вокзал з боку привокзальної площі. Фото з вільних джерел.
Неоготичний вокзал з боку привокзальної площі. Фото з вільних джерел.

Першу будівлю залізничного вокзалу в Києві, яка проіснувала 43 роки, спроєктував архітектор Іван Вишневський. Тепер його іменем назвали вулицю у Солом’янському районі — неподалік теперішнього вокзалу.

У столиці триває процес дерусифікації топонімів. Так, під час засідання сесії 8 вересня депутати Київради підтримали перейменування сорока вулиць Києва. Зокрема, проголосували за зміну назви вулиці Федосєєва, яку так в середині минулого століття назвали на честь російського революціонера-марксиста честь Миколи Федосєєва.

Відтепер вулиця називається на честь архітектора Івана Вишневського. Головним творінням майстра у столиці стала будівля, яка хоч і не дійшла до нашого часу, але була однією із найважливіших у Києві минулого століття — перший залізничний вокзал.

Будівля першого київського вокзалу зображена на листівці.

Теперішній вокзал, який ми знаємо, — це творіння 20-30-х років XX століття. До цього головна будівля залізниці мала зовсім інший вигляд — наче невеликий середньовічний замок. Стиль неоготики був дуже популярним у XIX столітті, тому не дивно, що Вишневський обрав саме його.

Про самого автора проєкту Івана-Фрідріха Станіславовича Вишневського відомо небагато: народився 1829 року в Петербурзі, навчався у Петербурзькій академії мистецтв і мав звання некласного художника. Публікувався у професійних виданнях, здебільшого вміщував матеріали про власні роботи. Помер 1875-го у віці 46 років.

Зображнення вокзалу (1874 рік)
План вокзалу (1874 рік)

Перший залізничний вокзал у Києві за проєктом Вишинського споруджували два роки — з 1868 по 1870-тий. Він був двоповерховим, довжиною 133 метри і мав приміщення для різних верств населення. Для простих людей «третього класу» зали очікування були тісні та брудні, тоді як для заможних призначалися спеціальні, розкішно облаштовані приміщення.

У 1877 році на вокзалі сталася сильна пожежа. Споруду відновили і провели часткову реконструкцію. З плином часу, вже на початку ХХ століття, коли населення Києва стрімко збільшувалось, старий вокзал став затісний. У 1908 році будівлю розібрали, але на її місці звели нову лише через 20 років.

Привокзальна площа — початок ХХ століття.
Привокзальна площа — сучасність. Фото: Борис Корпусенко

Івана Вишневський був архітектором ще однієї примітної для Києва будівлі. Це — колишній цукро-рафінадний завод, розташований на теперішній Деміївській площі. Він був зведений у 1868-1870 роках і обладнаний найсучаснішим іноземним устаткуванням, яке весь час оновлювалося та модернізувалося. Коли у 1873 році на заводі сталася сильна пожежа і від будівлі залишилися тільки стіни головного корпусу, то проєкт реставрації знову виконав Вишневський. Тепер він передбачав і конструктивні протипожежні засоби.

Цукро-рафінадний завод, фото кінця ХІХ століття.
Завод кондитерської корпорації «Roshen». Фото: Борис Корпусенко

У 1875 році на території заводу пробурили перший артезіанський колодязь. Також вона була обладнена своєю інденерною мережею, телефоном, мала річкову пристань та автомобільний парк. Також завод користувався власною залізничною колією, що з’єднувала його зі станціями: «Київ-ІІ» та «Київ річковий, правий берег Дніпра». У радянських час завод перетворили на Київську кондитерську фабрику імені Карла Маркса. Зараз відреконструйована будівля заводу належить кондитерській корпорації «Roshen».

Також у 1871 році Іван Вишневський спорудив житловий будинок у центрі міста, на теперішній вулиці Володимирській, під номером 38. До наших днів ця двоповерхова будівля не збереглася. Зараз на її місці стоїть багатоповерхівка із магазинами і офісними приміщеннями.

Наприкінці XIX cтоліття будинок №38 по вул. Володимирській був двоповерховою будівлею.
Тепер на місці невеличкої будівлі стоїть багатоповерхівка. Фото: Ольга Косова

Нагадаємо, що у червні в застосунку «Київ Цифровий» тривало електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. 25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, а 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»