Нові адреси Києва: одну з вулиць Солом’янки назвали іменем Джохара Дудаєва

Джохар Дудаєв — перший президент Чеченської республіки. Фото з відкритих джерел
Джохар Дудаєв — перший президент Чеченської республіки. Фото з відкритих джерел

Ще 27 років тому він передбачив війну України з росією та окупацію Криму, а його фраза: «росія зникне з лиця Землі, коли зійде українське сонце» — стала легендарною.

Під час засідання сесії 8 вересня депутати Київради підтримали перейменування сорока вулиць Києва. Зокрема, проголосували за зміну назви вулиці Іскрівська на честь президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва.

Вулиця виникла у 1950-х роках минулого сторіччя та до цього часу вже тричі змінювала свою назву. Тепер вона називатиметься на честь видатної особистості, яка передбачала війну України з росією.

Джохар Дудаєв боровся за незалежність Чеченської республіки від рф. Фото з відкритих джерел

Джохар Дудаєв — чеченський військовий, державний та політичний діяч, лідер визвольного руху 1990-х років за незалежність від рф. Радянський генерал-авіатор, харизматичний, талановитий лідер, Дудаєв прагнув створити в Чечні самостійну світську державу.

Джохар Мусайович Дудаєв народився 15 лютого 1944 року в селі Первомайське, Галанчозького району Чечено-Інгушської АРСР. Батька його звали Муса, а мати — Рабіат. Вони виховували 13 дітей, наймолодшим був Джохар Дудаєв.

Коли йому було всього вісім днів, разом із родиною, за національною ознакою він був депортований до Казахстану, де пробув у засланні 13 років.

У ході депортації 1944 року за різними оцінками було виселено від 500 до 650 тисяч чеченців та інгушів. Під час цього процесу загинуло близько 100 тисяч чеченців і 23 тисячі інгушів, тобто приблизно кожен четвертий з обох народів.

У молоді роки Дудаєв вчився військовій справі. Фото з відкритих джерел

Батько хлопчика помер, коли йому виповнилося лише 6 років. Після повернення на Батьківщину, родина Дудаєвих зупинилося в Грозному.

Після закінчення школи Джохар стає студентом фізико-математичного факультету Північно-Осетинського педагогічного університету. За рік залишає виш, вирішивши пов’язати свою долю з військовою справою.

Далі він навчається в Тамбовському вищому військовому авіаційному училищі. За його спогадами, уроки навчання йому доводилося приховувати своє походження, називаючи себе осетином.

Лише після одержання документів про освіту у 1966 році, йому вдалося домогтися, щоб в особистих документах було вписано його справжнє походження.

У 1971-1974 роках навчається в Військово-повітряної академії імені Юрія Гагаріна. В послужному списку Дудаєва було багато військових обов’язків: заступник командира авіаполку, начальник штабу, командир загону. Товаришам по службі він запам’ятався як високоморальна людина, іноді трохи темпераментний і палкий.

Під час озброєного конфлікту в Афганістані він був командиром бомбардувальника Ту-22МЗ і здійснював на ньому бойові вильоти, хоча пізніше він цей факт заперечував.

У 1985-1989 роках, він ніс службу в Полтаві на посаді начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної авіаційної дивізії. Після цього став командувачем військовим гарнізоном в Естонії (місто Тарту), там він був відзначений званням генерал-майора авіації.

За спогадами колег, він був добре обізнаним командиром. Дудаєв відрізнявся упертістю, самовладанням, мужністю духу та турботою про підлеглих. У його підрозділі завжди панували суворий режим та дисципліна, при цьому побут військових завжди був чудово налагодженим.

Після виходження радянської армії з Афганістану його нагородили орденом Бойового Червоного Прапора.

Після розпаду СРСР Дудаєв стає одним із лідерів Чечні, а вже 27 вересня 1991 він стає першим президентом Чеченської республіки Ічкерія.

На виборах 1991 року за Джохара Дудаєва віддали свої голоси понад 90% виборців. Фото з відкритих джерел

Через три роки розпочалася Перша російсько-чеченська війна: російська федерація не прийняла умови Ічкерії про незалежність. Дудаєв став не тільки головнокомандувачем, а й ідеологічним провідником нації.

З перших днів чеченської війни російське розвідувальне управління тримало генералісимуса Чеченської республіки під прицілом. На нього було скоєно 3 замахи, і все невдало.

Перше завершилося промахом снайпера, друге — удачею після вибуху його машини, третє — своєчасним відходом з будинку, яке було піддано удару авіації.

Наказ про вбивство генерала-майора авіації, президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва особисто підписав президент Російської Федерації Борис Єльцин.

У роки першої чеченської війни Дудаєв став лідером нації. Фото з відкритих джерел

21 квітня 1996 року співробітники Федеральної служби контррозвідки росії зафіксували сигнал супутникового телефону Джохара Дудаєва у районі села Гехі-Чу, яке знаходилося за 30 кілометрів від Грозного.

Одразу ж в повітря піднялися два літаки Су-25. Дудаєв загинув від вибуху ракети під час розмови телефоном з депутатом Державної думи РФ Костянтином Боровим.

Тривалий час поширювалися чутки, що президент Ічкерії живий. Але вони всі були спростовані після того, як у 2002 році оприлюднили відеозапис з обпаленим тілом загиблого Дудаєва.

З дружиною Аллою. Фото з відкритих джерел.

У 2014 році, з початку війни на сході України був сформований добровольчий озброєний загін — батальйон імені Джохара Дудаєва (для несення міжнародної миротворчої місії).

Сформовано він був в Данії з чеченців, які емігрували з Чечні після закінчення там військових дій. Організувало батальйон Джохара Дудаєва соціально-політичне об’єднання «Вільний Кавказ» спеціально для захисту інтересів України в зіткненні на Донбасі. Батальйон активно допомагав українській армії в найзапекліших боях за визволення багатьох міст Донецької області.

Найвідомішими учасниками цього військового формування є Іса Ману, Нуреддін Ісмаїлов, Адам Осмаєв, Аміна Окуєва.

Батальйон імені Джохара Дудаєва відіграв значну роль у деокупації українських міст на Донбасі. Фото з відкритих джерел

У своєму інтерв’ю незадовго до смерті Джохар Дудаєв вимовив слова, які стали пророчими:

«Найбільша помилка це знехтувати українцями. Порахувати українців слабкими. Образити українців… Ніколи не ображайте українців. Українці ніколи не бувають такі слабкі, як вам здається. Не дай Всемогутній Аллах вигнати Українців або відібрати щось в українців. Українці завжди повертаються. Українці повернуться і повернуть своє»

Після загибелі Дудаєва, його дружина випустила книгу спогадів про свого чоловіка «Джохар Дудаєв. Мільйон перший».

Алла Дудаєва дуже талановита та обдарована людина. Вона закінчила в Смоленську педінститут, навчалася на факультеті художньої графіки. Після смерті чоловіка вона регулярно проводить різноманітні виставки своїх картин та книг в Туреччині, Україні, Азербайджані, Литві, Естонії, Франції.

Вулиця Джохара Дудаєва на Солом’янці. Фото: Вікіпедія

Надзвичайно зворушливо вона сприйняла рішення про перейменування вулиці у києві на честь Джохара Дудаєва. У своєму дописі у соцмережах вона особисто подякувала меру столиці Віталію Кличку та депутатам Київради, що відтепер одна із вулиць Києва матиме ім’я її чоловіка.

«Впевнена, що зовсім скоро Україна та Чеченська Республіка Ічкерія святкуватимуть разом перемогу над Російською імперією. Я не сумніваюся в перемозі наших волелюбних та героїчних народів. Джохар вірив у цю перемогу», — зазначила Алла Дудаєва.

Окрім Києва, ім’ям Джохара Дудаєва вже названі вулиці в трьох містах України: Івано-Франківську, Львові та Хмельницькому.

До теми: На Святошині з’явилася вулиця на честь легендарного київського ювеліра

Довідка: У червня в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.

25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»