Кияни розмірковують над квітковим майбутнім столиці
Вже місяць як Київ є квітковим «Містом майбутнього». Таким його зробили працівники «Київзеленбуду», перетворивши схили Співочого поля в квітучо-скульптурну оазу серед урбаністичного пейзажу. «Вечірка» поцікавилася, яким же бачать Київ його озеленювачі, а також відвідувачі цієї незвичайної виставки.
– О, куме, в такому місті я жив би з задоволенням, – вказав чоловік середніх років своєму товаришу на різнобарвну композицію, створену майстрами Святошинського району, на якій над квітучим пейзажем міста зависав на рейках чудернацький автомобіль з наклеєною на кабіну блондинкою за кермом. – Уявляєте, як було б добре, якби всі жінки-водії їздили вгорі, а ми внизу? А то позавчора одна заїхала мені в задній бампер, тепер треба міняти. – І обидва чоловіки розсміялися…
Біля іншої квіткової композиції розмовляли дві літні жінки. «Але ж яка буйна фантазія у наших зеленбудівців! – захоплювалася одна. – Тільки чомусь вона проявляється лише на виставках, а по місту майже немає подібного дива. А я була в сестри в Мінську, то там так багато різних цікавих клумб, оригінально оформлених зупинок транспорту, дворів. Хотілось би, щоб і наше зелене місто в майбутньому було більш квітковим і різнобарвним». Подруга резонно зауважила: «Якби ж ще й люди стали іншими, бо зараз хоч і прикрасять двір чи парк, то вандали все виривають і руйнують»…
Біля композиції «Урочистий подих майбуття», створеної озеленювачами Печерська із квітів, металевих каркасів дерев, у центрі яких возвишаються урбаністично-квіткові тумби, а за ними тріпочуть, ловлячи кожен подих вітру майбутнього, різнобарвні паруси-стрічки, зграйка дівчаток поправляла зачіски. Сміючись зазирали в круглі люстерка, що незвично-гармонійно вписувалися в квітковий килим. Щебетали між собою, що «прикольно» було б розмістити й по Києву - місту майбутнього такі скельця, щоб у них оглядати свій зовнішній вигляд.
Біля «Зеленого оазису міста» працівників Подільського райзеленбуду солідна жінка вголос читала анотацію: «Місто-мільйонник – це не тільки своєрідна архітектура будівель, а й зелені оазиси, в яких відпочиває душа. Комфорт хочеться відчувати і бачити не тільки в парках і скверах, а й на дахах, терасах, вікнах і стінах споруд…». При знайомстві виявилось, що це так ґрунтовно цікавиться композицією доцент кафедри екології Полтавської державної аграрної академії Наталія Пишна, яка викладає ботаніку і дуже любить квіти. Вона розповіла, що бачила подібні виставки за кордоном, зокрема в Амстердамі, але київська значно багатша, модерновіша і яскравіша. Їй дуже сподобалась кольорова й композиційна гама квітів, кожна з яких, наче стібок на вишиванці, створювала загальну картину, що веселково вписувалася в гористий ландшафт Співочого поля. Тож викладач усе фотографувала, щоб показати своїм студентам, а також запропонувати провести подібну виставку в Полтаві, де також є таке поле.
Зустріли ми на виставці не тільки екзотичні рослини, але й «екзотичних» відвідувачів – трьох дівчат із Індії, які приїхали в гості до київської подруги і захоплено розглядали незвичайні композиції. Вони розказали, що в їхній країні теж проводять свято квітів, під час якого ними прикрашають будинки, квартири, машини. Але щоб такі композиції створювати!... Далекі гості були просто у захваті і побажали Києву стати саме таким квітучим містом, а вони, мовляв, ще приїдуть і перевірять…
Автору ж цих рядків найцікавіше було розглядати композицію озеленювачів Дніпровського району – величні квітучі колони, з`єднані вгорі хвилеподібним трав`яним містком, на якому (з незрозумілої задумки автора) стояв зварений із арматури велосипед, а верхівки прикрашали здоровенні квіти-куполи із фольги. Саме вони, коли дивишся на цей витвір знизу, гармонійно вписувалися в величний ансамбль златоглавої Києво-Печерської лаври, наче поєднували тисячолітнє минуле з таким же неосяжним майбутнім рідного Києва…
Раптом до мого слуху донеслися такі знайомі милозвучні слова пісні: «Все равно бесконечной надеждой согрет Я вдали вижу город, котрого нет». Як же гармонійно вписувалися вони в загальну атмосферу виставки про майбутнє нашого міста!.. А виконувала цю мелодію на рожевому піаніно, яке стояло прямо тут, на майданчику, дівчинка в квітчастому сарафанчику, наче зшитому з різнобарвних квітів експозицій. На моє запитання, яким вона бачить майбутнє Києва і себе в ньому, сором`язливо відповіла: «Я б дійсно хотіла жити в такому квітковому місті». На що супроводжуючий її кавалер з усмішкою додав: «Та ми, власне, згодні б жити і в такому Києві, адже приїхали сюди з Бердичева».
Довідка «Київзенбуду»
Квіткова виставка такої тематики організована вперше. Її «експонати» готували всього за 10 днів – що дуже мало для такої масштабної експозиції. Всього висаджено понад 300 000 різноманітних квітів, вирощених у власних теплицях. Зайнята площа - близько 2,5 тисяч кв. м. Працювало понад 200 чоловік різних професій – робітників, агрономів, дизайнерів, зварювальників і т.д. Використовувалися не лише квіти та метал для каркасів, а й сучасні інертні матеріали, такі як пластик, полікарбонат, оргскло. Представлено 10 робіт – по одній з кожного району міста. Кращої роботи визначати не будуть, оскільки це не конкурс, а виставка. Протягом виставки кожні вихідні відбуватимуться концерти та масштабні культурні заходи, працюватиме кінотеатр під відкритим небом.
Нагадаємо, що за найкращу квіткову композицію можна проголосувати на сайті.