У київському музеї демонструють міцність українців мовою сучасного мистецтва

У київському музеї демонструють міцність українців мовою сучасного мистецтва

Експозиція «Залізне небо» у Київській картинній галереї поєднала близько 100 робіт 12 авторів.

Під час воєнного стану музей не демонструє свої цінні експонати. А просторі зали, де висіли шедеври, віддає сучасному мистецтву.

Кураторами виставки «Залізне небо», що розташувалася на другому поверсі, виступили два художники — Антон Логов та Андрій Сидоренко.

Робота Андрія Дудченка «Метакилим».

З мистецтвом глядач стикається ще на сходах — перед входом до залів висить величезна робота Андрія Дудченка «Метакилим».

«Власне, з цієї роботи й виникла назва „Залізне небо“, — поділився Антон Логов. — Бачимо небо, де горни, прориваються через металеві перегородки. Картина спеціально зроблена для цього місця. Художник апелює до середньовічних розписів. Назва „Залізне небо“ говорить й про те, що ми прагнемо показати залізний характер України і українців через різне мистецтво — абстракцію, реалізм, сюрреалізм, колажі, скульптури. Деякі роботи створені набагато раніше, але дуже актуальні зараз. Художники передчували. Також „Залізне небо“ про те, що ми маємо закритись від зла і що Україна тримається, з її корінням, культурою, прагненням до гармонії зі всесвітом».

Антон Логов та його абстрактні роботи.

Антон Логов представив в експозиції переважно абстрактні роботи, які апелюють до глядачів через відчуття. Одним з лейтмотивів його картин є хрести — як символ і страждань, які переживає Україна, і воскресіння.

У першому залі можна побачити колажі Мар’яни Гончаренко, присвячені трагічним подіям на Київщині.

Мар’яна Гончаренко представила колажі.

«Люблю колаж, це швидкий спосіб висловити свої емоції, — поділилася авторка. — Одна з робіт має назву „В окупації“. Багато моїх друзів навесні перебували в окупації, розповідали про ті страхіття, які вони пережили. Інша — це образ Бородянської мадонни. Фотоматеріал знятий в тих містах, особисто їздила знімати в Бучу».

Навпроти розміщена одна зі скульптур Євгена Примаченка. Вона наче нависає над глядачем.

Автор біля скульптури «Терор».
«Страх» Євгена Примаченка.

«Це „Страх“. Передав відчуття, коли сиділи у підвалі під час бомбардування. Щось темне, незрозуміле, але з проблиском, — пояснює автор. — Друга робота „Терор“ є продовженням „Ентропії“. Ідея виникла, коли дивився на будинок, над яким пролетіла ракета. Ентропія — це розсіювання енергії. Йдеться про те, що все руйнується, і цей стан безповоротній. Коли звільняли Київщину, бачив в мережі кадри жертв. Тіла людей на дорозі. І цей образ трансформувалися в скульптуру».

Серія Микити Цоя.
Картини Юрія Денисенкова.

Цікавою є серія портретів Микити Цоя — наче закриті, зашиті обличчя, без емоції, нібито стерті. В іншому куті — живопис Юрія Денисенкова. Художник працює з фотографіями. Так, в рожевому циклі він перемальовує світлини радянського часу, тодішні інтер’єри, створюючи нову реальність.

Експозиція «Залізне небо»
Експозиція «Залізне небо»
Експозиція «Залізне небо»
Експозиція «Залізне небо»

Представлені й роботи вже знаних класиків українського мистецтва — живопис Віктора Сидоренка та Олега Тістола, скульптора Назара Білика.

«Більшість художників — нашого покоління. Ми вчилися приблизно в ті самі роки. Також ми запросили художників старшого покоління, які для нас важливі. Тож це перетин різних поколінь художників, — зазначив співкуратор виставки Андрій Сидоренко. — Відштовхувались від ідеї показати відчуття та роздуми стосовно крихкості і міцності. Ми перебуваємо в діалектиці цих понять. Відчуваємо крихкість, коли бачимо руйнації, але водночас це спонукає бути міцним. Важливо не стати занадто агресивним та черствим. Знайти грань».

Сам художник демонструє три свої роботи. «Наш мяс» 2015 року написаний по свіжих враженнях від початку війни, коли росіяни захопили Крим та частину Донбасу.

Андрій Сидоренко та «Наш мяс»
Картографія війни Андрія Сидоренка.

«Спостерігав, як люди, які голосують на референдумах, відчувають ейфорію. І розумів, що вони роблять хибний вибір. Їх і шкода, але вони самі себе прирекли на страждання. Їх неможливо переконати, — пригадує Андрій Сидоренко. — Є „Крим наш“, а тут грав слів „Наш мяс“. Лозунги, які викликають ейфорію у певних людей, ведуть їх в м’ясорубку».

Інші дві роботи з серії «Картографія війни» написані вже 2022 року, після початку повномашcтабного вторгнення.

«Я народився в Харкові, тому для мене особливо боляче те, що відбувається в цьому місті. Як руйнуються, вулиці, де проходило моє дитинство і навчання, — поділився автор. — На роботах зображені шматки українських міст. Образ міста як цілісної інфраструктури, що руйнується. І розчленування тіла. Руйнівна дія спотворює і тіло, і місто. Ці два образи сплелися разом».

Експозиція «Залізне небо»
Експозиція «Залізне небо»
Експозиція «Залізне небо»
Учасники виставки.

Учасники виставки: Назар Білик, Мар’яна Гончаренко, Юрій Денисенков, Андрій Дудченко, Антон Логов, Євген Примаченко, Юрій Сивирин, Віктор Сидоренко, Андрій Сидоренко, Олег Тістол, Микита Цой, Андрій Яковенко

Коли: до 25 вересня, щодня крім понеділка та четверга з 10:00 до 17:00 (вхід до 16:30).
Де: Національний музей «Київська картинна галерея», вул. Терещенківська, 9
Вартість квитка: 250 грн (в ціну квитка входить також виставка «Божественна комедія» Далі).

Нагадаємо, у столичній галереї показали мистецтво воєнного часу.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»