Іван Мазепа та Печерськ: киянам розповіли маловідомі факти про українського Гетьмана

Гетьман Іван Мазепа виділяв кошти на розбудову Києво-Печерської Лаври. Колаж: Наталія Слінкіна
Гетьман Іван Мазепа виділяв кошти на розбудову Києво-Печерської Лаври. Колаж: Наталія Слінкіна

«Мало хто знає, що Іван Мазепа був ще й поетом. Існує така версія, що знаменита народна поема „Чайка“ приписується саме йому»

Відомий історик сучасності Тарас Чухліб представив нещодавно оригінальну авторську екскурсію, показавши знакові місця нашого міста, пов’язані з епохою правління видатного українського Гетьмана Івана Мазепи (1639-1709).

Впродовж двогодинної прогулянки, відвідувачі екскурсії дізналися цікавинки про життя одного з найвідоміших діячів української історії — політика, воєначальника, дипломата, поета, мецената. А також — побачили київські святині та архітектурні пам’ятки, збудовані його коштом.

Тривалий час його ім’я було табуйоване імперською та радянською владними системами. Тож, за словами Тараса Чухліба, зараз саме час повертати з небуття імена багатьох наших видатних діячів, серед яких також і Іван Мазепа.

Історик Тарас Чухліб розповідає про пам’ятник Іванові Мазепі у столиці. Фото: Тетяна Асадчева

«Мало хто знає, що справжнє прізвище Гетьмана було Колединський. Прізвисько Мазепа, що на діалекті означає кульгавий, закріпилося за ним через хворобу ніг. Вважається, що він ззамолоду мучився від подагри, у час загострення хвороби — не міг осідлати коня», — розповідає історик.

Однак жодні фізичні вади не завадили йому мати неабиякий вплив на тогочасне політичне життя Європи.

Завдяки блискучій освіті у кращих навчальних закладах Німеччини, Франції та Нідерландів, Іван Мазепа швидко здобув вплив та авторитет серед багатьох тогочасних королівських дворів та аристократів.

Портрет Івана Мазепи, зображений на гравюрі. Фото: Вікіпедія

Блискучий політик, заможний та вишуканий чоловік справляв на людей неабияке враження.

Особливий успіх український Гетьман мав у жінок, вміло розбиваючи серця багатьох світських красунь, аристократок та придворних фрейлін.

«Іван Мазепа є одним з найвідоміших українців, чия постать надихала багатьох митців на творчість. Йому присвятили свої поеми Вольтер та Джордж Байрон, про нього написав свою симфонічну поему видатний композитор Ференц Ліст, ірландський композитор Майкл Вільям Балф створив кантату «Мазепа»

Постать Мазепи, зображена у творчості декількох художників, в тому числі — й Північної Америки. Багато країн вже б давно зробили на цьому свій національний бренд, але у нас постать гетьмана продовжує асоціюватися з міфічними стереотипами, що роками нав’язувалися нам північними сусідами», — зауважує Тарас Чухліб.

Церква Всіх Святих у Лаврі тривалий час потребує реставрації. Фото: Тетяна Асадчева
Герб Івана Мазепи на фасаді храму. Фото: Тетяна Асадчева

Надзвичайне значення для нашої спадщини відіграла меценатська діяльність Івана Мазепи.

Історики встановили, що існує близько 50 споруд, збудованих його коштом. І це не лише церкви, але й навчальні заклади та фортифікаційні споруди.

Зокрема, на території Києво-Печерського монастиря коштом Івана Мазепи були відновлені такі важливі пам’ятки як Троїцька надбрамна церква та Успенський собор, збудована Церква Всіх Святих над Економічною брамою та кам’яний захисний мур.

Завдяки Мазепі стародавні храми міста Софіївський та Михайлівський собори також змінили аскетичні архітектурні риси на розкішні барокові.

Микільський військовий собор

Справжньою перлиною українського бароко став розкішний Микільський собор, на будівництво якого Гетьман пожертвував 100 тисяч золотих.

Місцем для нового храму стали колишні монастирські виноградники (сучасна площа Слави).

«На головному фасаді чудове малярство у стилі українського іконопису (князь Володимир в козацькому кунтуші та інші ікони), розкішне ліплення з ликами янголів, квітами, листям, виноградом. Усе це дає простір для фантазії та вражає око надзвичайною красою», — так захоплено описує Микільський собор київський путівник початку XX століття.

Майже одночасно з ним на Подолі постав Богоявленський храм Братського монастиря, який своїми архітектурними формами також нагадував Микільський собор.

На жаль, обидві пам’ятки були знищені комуністами у 1935 році. За Президентську каденцію Віктора Ющенка планувалося відновлення Микільського військового собору, проте цим грандіозним планам не судилося здійснитися. Камінь на місці унікальної пам’ятки українського бароко, освячений Патріархом Філаретом єдине, що нагадує про велич втраченої святині.

Ще однією надзвичайно цікавою історичною пам’яткою Києва, яка пов’язана з іменем Івана Мазепи був Вознесенський жіночий монастир, який знаходився на місці Мистецького Арсеналу.

Свого часу ігуменею в ньому була мати Мазепи Марія Магдалина. Вважається, що вона походила зі шляхти, була розумною та освіченою жінкою, з якою український Гетьман часто радився з багатьох важливих справ.

Портрет марія Магдалини Мазепи. Фото: Вікіпедія
Афіша до прем’єри кантати» Мазепа».Фото: Вікіпедія

«Побувавши якось в Москві, куди її син часто їздив у справах, Марія Магдалина здивувалася, що їх розмістили жити у якісь задрипані хати та розпорядилася збудувати палати, де б українські козаки, які відвідували місто з дипломатичною місією, могли жити в нормальних умовах», — говорить Тарас Чухліб.

За його словами, будівля ця існує, вона розміщується на вулиці Малосєйка (спершу вона називалася Малоросєйська, бо москалі називали Україну Малоросія, потім назву скоротили).

У 1712 році, за наказом Петра I, Вознесенський монастир на Печерську зруйнували.

Формальним приводом стало будівництво Київської фортеці, проте достеменно відомо, що це стало своєрідною помстою російського царя за спробу виходу з-під протекторату.

Микільський військовий собор зараз можна побачити лише на листівці. Фото: Вікіпедія

Вже у наші часи під час реконструкції будівлі були виявлені старовинні поховання черниць, які згодом перенесли до Флорівського монастиря. Історики припускають, що себе цих поховань могла бути й мати Гетьмана — Марія-Магдалина, хоча офіційного підтвердження цьому немає.

Постать Івана Мазепи є надзвичайно багатогранною, але залишається ще малодослідженою у наш час. Багато фактів з його життя стали справжньою несподіванкою для екскурсантів. Зокрема, поетичний дар Гетьмана.

«Мало хто знає, що Іван Мазепа був ще й поетом. Існує така версія, що знаменита народна поема „Чайка“ приписується саме йому», — розповідає Тарас Чухліб.

Відвідувачі екскурсії прогулялися місцями, які пов’язані з ім’я Мазепи. Фото: Тетяна Асадчева

Екскурсія про Івана Мазепу зібрала довкола себе чимало цікавих людей. Однією з відвідувачок заходу стала письменниця та громадська діячка Лариса Ніцой.

У своєму дописі у соцмережах вона залишила власні враження від прогулянки:

«Побувала на чудовій екскурсії історика, Тараса Чухліба „Київ доби Івана Мазепи“. Щось відновила в пам’яті, щось дізналася вперше… Переді мною знову постала Україна не забита покріпачена, як нам нав’язувалося совітами, які нас за часів Мазепи теж „визволяли“ як тепер, а Україна шляхетська, світська, освічена, з розкішними маєтками, соборами й палацами. Це була держава зі своєю політикою, дипломатією».

Нагадаємо, про Микільський військовий собор — один з втрачених шедеврів Гетьмана Мазепи у Києві.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»