Вода в столичних кранах – абсолютно безпечна
Дніпро – основна артерія для постачання питної води для киян та жителів області. А людина, як відомо, на 70% складається з води, тобто, перефразувавши класиків, «ми є тим, що ми п’ємо». Про якість питної води в столиці й подолання непередбачуваних ситуацій в акваторії Дніпра поблизу Києва говорилося під час показового навчання на водозаборі Дніпровської водопровідної станції.
2 липня ПАТ “АК “Київводоканал” з нагоди Дня Дніпра провели показові навчання на водозаборі. Спільно з комунальною аварійно-рятувальною службою “Київська служба порятунку” та рятувальниками спеціального загону ДСНС України, у м. Києві було змодельовано надзвичайну ситуацію – ліквідацію забруднення Дніпровського водозабору від нафтопродуктів.
- 2\3 населення України п’ють воду з Дніпра, - зазначив керівник Київводоканалу Дмитро Новицький, - І наша спільна робота та відпрацьований регламент дій з усіма відповідальними службами під час надзвичайних випадків практично унеможливлює потрапляння забруднень до водозабірного ковша. Отже, кияни можуть бути спокійними – водопровідна вода безпечна й ситуація під контролем.
Очільник Київводоканалу розповів, що перші водогони в Києві з’явилися у… X столітті. Але якістю води ніхто не переймався, бо особливих проблем не було до 1908 року, коли в місті почалася епідемія черевного тифу і холери. Вона, кажуть дослідники, дискредитувала ідею річкового водопостачання. На вимогу міської громади, водопровідне товариство припинило забір питної води з Дніпра, і Київ перейшов повністю на артезіанську воду. І лише з 1939 року, коли спорудили Дніпровську водопровідну станцію, місто знову, але вже без ризику спалаху епідемій, перейшло на змішане водопостачання — річкове й артезіанське. У 1961 році було збудовано Деснянську водопровідну станцію. Ці два об’єкти й донині забезпечують основний обсяг подачі питної води столиці.
Річкова вода проходить повний комплекс очистки з використанням сучасних реагентів. У складі очисних споруд — фільтрувальні станції. По Дніпровському водопроводу вода додатково озонується, відбувається коагуляція з метою видалення шкідливих сполук і зменшення каламутності річкової води. Після цього відбувається вторинне хлорування задля бактеріологічної стабільності води в мережах, і вода подається в мережу споживача. Споруди працюють у сталому технологічному режимі, якість води відповідає нормативним вимогам. Але, на жаль, споруди Дніпровської водопровідної станції потрібно комплексно реконструювати, аби вони відповідали сучасним вимогам.
За словами Дмитра Новіцького, на станції показники якості води знімаються тричі на добу. Серед них за хімічними, бактеріологічними, гідробіологічними та радіологічними показниками 25 інгредієнтів визначаються щодня, 48- щомісяця, а раз на рік тестують якість дніпровської води за 75 показниками. Крім того, не рідше одного разу на місяць контролюється якість води Київському водосховищі та його притоках – річках Ірпінь, Тетерів, Десна, Уж та Припять, а також – із різних місць лівого та правого берегів Дніпра
Заступник начальника ГУ ДСНС м. Києва Юрій Некоз розповів про систему заходів, які запезпечують належну якість питної води в столиці й про взаємодію усіх служб на випадок надзвичайних ситуацій. Він коротко згадав і про секретну унікальну помпову станцію, споруджену в екстреному порядку в 1986 році після аварії на Чорнобильській АЕС в найближчому населеному пункті під Києвом, щоб качати для столиці не заражену радіацією воду з Дніпра, а чисту – із сусідньої Десни.
Станція "Роса-300" - плавуча. Там працює механізм, який випомповує воду із затоки - 300 тис. кубометрів на добу. Півтора десятки робітників уже 30 років тримають обладнання в готовності. Увімкнення стаються лише тренувальні. Але за потреби – напоїти столицю можна за кілька годин.
"Від чотирьох-шести-восьми годин треба. Тут можна все швидше включити. Але треба промити водоводи – це все витрачається час", - пояснив директор Дніпровської водопровідної станції Анатолій Фурса. Коли вибухнув Чорнобиль, головний інженер Віталій Купичевский постачав матеріали на будівництво станції. У воді Дніпра був йод. Партія дала завдання – качати чисту воду з іншої річки - Десни. Трохи погарячкували. Йод розчинився швидко і вже не був таким страшним. Утім, плавуча станція таки знадобилася. Після Чорнобиля її вмикали один раз. 2010 року, коли на Київському водосховищі під кригою задихнулася риба, вода настільки смерділа, що треба було знову подавати воду з Десни, щоб третині Києва – мільйону людей - було, що пити.
А зараз вода з Дніпра через сифонні водоводи поступає на Дніпровську водопровідну станцію. Перед самим водозабірним ковшем працює повітряна завіса, яка не дає проникнути бруду до ковша, захищеного металевими щитами, зануреними на глибину 2 метри. Звідси вода подається до насосної станції 1-го підйому, де вона знезаражується, проходить через блок змішувачів з хімічними реагентами та коагулянтами. Далі маси води потрапляють до підземних відстійників, а звідти - блоку швидких фільтрів (великі басейни, заповнені фільтратом – антрацит і кварцовий пісок), де вона під тиском рухається згори донизу. Наступний етап – озонування. Дніпровська озонаторна станція – єдина в Україні. Вона збудована за французьким проектом і укомплектована обладнанням фірми «Сіменс». Але вона вмикається лише за необхідності. На даний час озонатори не працюють, оскільки якість дніпровської води відповідає всім санітарно-гігієнічним нормам. Озонована й відфільтрована вода наповнює резервуари чистої води й через водовід 2-го підйому по п’яти водогонах подається до споживачів.
Слід зазначити, що Київводоканал розробив проект Технічного завдання будівництва додаткового водозабору на о. Великий для того, щоб підвищити якість питної води й убезпечити киян і мешканців навколишніх населених пунктів від можливих неприємних випадків з водою.
А як же діють аварійно-рятувальні служби у випадку забруднення води в річці поблизу Києва? В.о. командира комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» Володимир Александров, який керував показовими навчаннями, озвучив «легенду»: «На службу 101 надійшло повідомлення про те, що на поверхні води видно якусь пляму. Відразу повідомляється санепідслужбі, надзвичайникам, рятувальникам. Виходять два спеціальні катери з командами. Розвідка встановлює масштаби плями, хіміки проводять експрес-аналізи. Дається команда перекрити доступ забрудненню до водозабірного ковша. За лічені хвилини рятувальники розтягують спеціальні захисні бони довжиною 100-150 метрів, пляма засипається сорбентом «Еколан», який розчиняє нафтопродукти до безпечного стану й відправляє їх на корм рибі. Через кілька годин вода й уся екосистема очищається». За словами фахівців, подібні забруднення траплялися разів 3-4 за останні роки в районі річкового порту, де стоять старі судна. Але на якість питної води це не вплинуло.
Нагадаємо, що через мільйонні борги кияни можуть залишитися без гарячої води.