Нам так боляче, але ми пишаємось: рідні пишуть про Тараса Плаксона, що загинув на фронті
Ще один киянин заплатив життям за звільнення України від російських окупантів.
«Мій рідний брат загинув на фронті, захищаючи Україну. Словами не описати горе нашої сім’ї…» — повідомила сьогодні сестра загиблого Героя Наталя Плаксон.
Вона показала фото молодого, спокійного, впевненого та у доброму настрої брата.
«Для мене він був одним з найкращих людей на світі і точно найкращим братом, про якого можна тільки мріяти! Добрий, по-справжньому готовий допомогти, люблячий син і внук, турботливий чоловік, відданий друг і справжній патріот. Це все про мого Тараса, і кожне слово — правда», — згадує Наталія про Тараса.
Сестра захисника згадала, як він відреагував на початок широкомасштабної агресії.
«В перший же день війни, відправив жінок нашої сім’ї і кота в евакуацію. А сам пішов добровольцем захищати нашу Україну, без сумніву і страху, впевнений, що за свою свободу, землю і близьких потрібно боротися! Не побоявся поїхати на найскладніші напрямки разом зі своїми побратимами, бо Україну треба боронити!» — розповідає Наталія. Кожне слово у цій розповіді — ніби не лише про одного Тараса.
Хіба не так зробили того лютневого дня сотні тисяч українців?
Відправивши у безпечні місця жінок та близьких та взявшись за зброю у війську…
«Нам так боляче, але ми так пишаємось! Братику, я так не встигла: ще стільки всього тобі розповісти, стільки доброго ще побажати, краще пояснити, який ти для мене важливий. Пробач», — просить вибачення у рідного брата Наталія.
Чомусь разом з нею хочеться ці слова повторити. Бо щодня ми бачимо у стрічці новин повідомлення про наших найкращих чоловіків, які зробили найважчий і найважливіший вибір у своїй долі.
«Тарасику, ми так тебе любимо! І я просто не знаю, як нам з тобою попрощатись…», — пише Наталя від імені всієї родини.
Насправді з такими втратами змиритись неможливо.
Родина Тараса Плаксона повідомляє, для тих хто має можливість приїхати: «Поховання відбудеться в Києві на Берковецькому кладовищі у вівторок або середу. Детальніше про місце та час повідомимо пізніше».
Олег Фіногенов загинув у бою під Бахмутом на Донбасі. Він працював у ай-ті галузі. Останнім часом — у НАЗК. У 2016-му році вже брав участь у боях на східному фронті. 24 лютого пішов у військкомат знов. Побратими Олега пишуть, що він був командиром взводу, дуже сміливим і вони не можуть змиритись з цією втратою.
Усі фото — фейсбук Наталія та Тарас Плаксон
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»