Харків’янин Віталій Горяшко, який 11 років живе у Швеції, розповів, як допомагає Україні

Віталій Горяшко
Віталій Горяшко

Віталій Горяшко — українець, нині професор Уппсальського університету Швеції.

Про це Віталій Горяшко розповів у програмі «Кольори серця» на радіо «Київ. FM».

«Вечірній Київ» долучається до підтримки проєкту. Ми публікуватимемо історії героїв програми — їх ви зможете знайти за тегом «Кольори серця».

За словами Віталія Горяшка, у 2010 році він закінчив аспірантуру Інституту радіофізики України і вже тоді розумів, щоб набути досвіду та нових знань, потрібно було попрацювати в різних лабораторіях світу. І тоді чоловік дізнався про науковий центр у Швеції.

«Я написав лист директору наукового центру. Він повідомив, що зараз перебуває у відрядженні й зв’яжеться зі мною через декілька тижнів. І дійсно, з часом я отримав від нього запрошення приїхати до Швеції на тиждень. Ми досі товаришуємо», — каже Віталій.

Віталій Горяшко з друзями і однодумцями

Спочатку Віталій побував в Стокгольмському університеті, та зрештою опинився в містечку Уппсала — четвертому за величиною місті у Швеції.

«Перша зустріч з новими колегами була цікавою. Я шукав одного колегу-німця. Коли я зайшов у його офіс, він щось робив із старим радіо і нагадував персонажа з фільму „Назад в майбутнє“. Просто копія. Мені сподобався науковий інститут та атмосфера в науковій групі. Тож, я вирішив спробувати приїхати сюди на роботу», — згадує чоловік.

Він каже, що йому знадобилося півтора року, аби знайти фінансову підтримку. Зокрема, він виграв наукову стипендію, яка давала можливість отримати досвід роботи в Уппсальському університеті.

«Спершу я приїхав на один рік. Далі я виграв ще одну стипендію від університету. Потім лишився науковим співробітником і це набуло розвитку. Зараз я професор на факультеті фізики та астрономії», — розповів Віталій.

Він каже, що його дуже поглинула нова робота та вивчення мови. Проте він продовжував слідкувати за долею України.

Віталій Горяшко у «штабі» волонтерів

«Я ж Україну більш-менш знаю. Тож, завжди запрошував рідних та друзів у Швецію, щоб показати як ми тут живемо. До України приїздив я не дуже часто, але кожного разу я бачив позитивні зміни», — каже Віталій.

Тому Віталію було боляче у 2014 році, коли росія розв’язала війну в Україні. Чоловік каже, що про повномасштабне вторгнення дізнався майже одразу після початку.

«Не хотілося вірити, але війна почалася. Мені зателефонувала моя давня подруга Юна. Вона зателефонувала о п’ятій ранку і я зрозумів, що вже почалося. В той момент і без слів все стало зрозуміло», — пояснив чоловік.

Він додав, що ще до 24 лютого у нього не було сумнівів, що путін нападе на Україну, як про це попереджали західні партнери. Тому коли це трапилося, чоловік зрозумів, що він не може стояти осторонь.

Віталій Горяшко під час благодійного ярмарку

Віталій згадує, що десь за тиждень від початку повномасштабної війни в Україні у Швецію почали прибувати українці, які шукали тимчасового захисту, і ці люди потребували допомоги. Як інформаційної, так і доволі предметної — у вигляді житла, одягу і їжі.

«Спершу, ми почали з інформаційної підтримки: створювали вебсайти, робили пости в соціальних мережах. Ми розповідали людям як працює система Швеції. Координували їх, але потім ми зрозуміли, що запити біженців з України дещо інші. Вони потребували не лише інформаційні підтримки, а й гуманітарної допомоги. А також новоприбулим ми шукали місце, де можна переночувати», — пояснив чоловік.

Він каже, що з часом йому вдалося організувати волонтерську групу, до якої нині входить два десятки людей.

«Серед волонтерів не лише шведи, а й поляки, німці та навіть росіяни які знаходяться в Швеції. Тобто, команда в нас інтернаціональна», — каже Віталій.

Зрештою чоловік створив офіційну організацію волонтерів за різними напрямками допомоги.

«Одним з напрямів є пошук житла. Шведи надають свої домівки для українців, щоб ті могли повноцінно жити та інтегруватися в суспільство. Іншим руслом є інформаційна та психологічна підтримка. Також напрям, що допомагає з мовленнєвим бар’єром. Також є гуманітарний — де ми збираємо донації для того, щоб українські біженці могли отримати продукти гігієни, їжу білизну, дитячі іграшки, книжки та інші речі», — пояснив чоловік.

Він розповів, що спочатку основна допомога, яку вони отримували, була від простих шведів, які дуже активно відгукувалися на запити. Вони, фактично, і закрили перші потреби українців, такі як одяг, продукти, предмети гігієни.

«Ми почали зв’язуватися з компаніями або супермаркетами і отримувати від них помітні партії того чи іншого товару. Комунікацію встановлювали з ними по емейлу, або фізично приходили з проханнями допомогти у наданні гуманітарної допомоги», — каже Віталій.

Чоловік згадує, що за час роботи гуманітарного центру, його клієнтами стали щонайменше півтисячі українців і це лише ті, хто офіційно зареєструвався, бо на початках люди приходили і просто брали все необхідне, а вже пізніше волонтери почали вести їх облік.

Працювали шведські волонтери і над збором допомоги, яку відправляли безпосередньо до України. Віталій каже, цим займався гуманітарний центр у Стокгольмі. Тому зібрані товари в Уппсалі, вони передавали до столиці, і вже звідти вона прямувала до українців.

«От, наприклад минулого тижня ми відправили гуманітарну допомогу в Стокгольм. Зараз потреби українців, які прибули в Швецію настільки великі, що зараз те, що ми збираємо використовується у нашому місті — Уппсалі», — пояснив Віталій.

Він додав, що потреби українців збільшуються, проте запалу у шведів щодо допомоги українцям стало менше.

«У шведської влади є розуміння потреби у систематичному розв’язанні нагальної проблеми. Декілька тижнів тому ми відправили заявку на фінансування нашого гуманітарного центру. Для прикладу, декілька великих компаній нашого міста сказали що до них можна звертатися по допомогу», — додав Віталій.

Нагадаємо, Швеція вже надала приблизно 75 млн євро гуманітарної допомоги. Фінансова підтримка склала приблизно 100 млн євро у формі надання гарантій або сплати відсотків за кредитами МВФ. Ще додатково 300 млн шведських крон, це приблизно 30 млн євро, тамтешня влада має виділити на допомогу переселенцям безпосередньо в Швеції.

А про героїв програми «Кольори серця» «Вечірньому Києву» розповіла авторка проєкту Ірина Главацька.

Леонід РУДЕНКО