Те, що не горить в огні: у Києві відкрилась виставка робіт легендарної ткалі Ганни Верес
Ім’я Ганни Верес було несправедливо забуте й символічно, що його повернули у воєнний час.
Три зали, де виткана історія. На рушниках, в національному одязі, панно. Зрештою, так і доля талановитої майстрині Ганни Верес та її родини, увійшла в контекст великої історії України.
Незаслужено забуті на загальнонаціональному рівні роботи династії Верес виставили до Дня Незалежності у Національному музеї Тараса Шевченка. Щоправда, експозиція мистецького культурно-документального проєкту «І на оновленій Землі…» могла б бути куди багатшою…
На початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну, інформаційні агенції повідомили новину, яка сприймалась трагічно навіть пропри суцільний драматизм часу.
Йшлося про те, що в Іванківській територіальній громаді Вишгородського району під час пожежі постраждав Іванківський історико-краєзнавчий музей, та Обуховицький музей ткацтва, де зберігались роботи видатної майстрині художнього ткацтва, народної художниці України Ганни Іванівни Верес — однієї з найяскравіших представниць відомої ткацької династії Пособчук — Верес.
У пожежі, що спалахнула внаслідок обстрілу, частина унікальних полотен втрачена.
Як виявилось пізніше, у Національному музеї Тараса Шевченка і Національному музеї народного декоративного мистецтва України, та інших, частина робіт талановитої ткалі все ж збереглась.
Саме тому у центрі експозиції мистецького культурно-документального проєкту «І на оновленій Землі…» — яскравий портрет Ганни Верес за станком, вона ніби вдивляється у наш час з обпаленого війною вікна своєї хати…
Червоні і чорні кольори у орнаментах одразу задали ту саму важливу ноту, яка налаштовує кожного відвідувача виставки робіт Ганни Верес.
Воєнні злочини проти пам’яток культурної спадщини України налічують на Київщині 79 зруйнованих пам’яток, — розповів міністр культури Олександр Ткаченко.
«Але виставки в межах цього унікального проєкту демонструють, що українські культурні й мистецькі традиції житимуть попри все. А зламати дух українського народу не під силу російській орді», — переконаний очільник МКІП.
«Якщо ви подивитесь на рушники, виткані початківцем — у вас від мерехтіння смужок голова піде обертом», — пояснила присутнім непрості секрети, здавалось би, простих народних орнаментів, зберігачка фондів Національного музею українського народного декоративного мистецтва Ольга Єрмак.
«Що може бути простіше, аніж перемежовування чорних, білих та червоних смужок? А виходить, що від роботи талановитої ткалі, з таким прости орнаментом ви не можете відірвати очей. Це називається — тяжіння гармонії. Отак і у Ганни Верес — прадавні символи та поєднання кольорів, створюють шедевр», — розповіла мистецтвознавець.
Ольга Єрмак згадала, як до фондів музею звернулись організатори заходу у Національній опері, просили експонати, які могли б прикрасити сцену. І тоді музей надав їм роботи Ганни Верес.
«Уявіть монументалізм оперної сцени і виткані великі рушники, які не губились у театральному просторі, а робили його величним. Це перехоплювало подих», — згадала Ольга Єрмак.
Про роботи Ганни Верес казали: «Душа на полотні». Їх побачив світ і це було ще одним відкриттям України.
Її таланту аплодували у Торонто і Монреалі, її роботами захоплювались в Америці, Фінляндії, Німеччині, Франції, Югославії. Творчості Ганни Верес присвячені кінофільми: «Ляда»(1974р.), «А льон цвіте»(1980р.)
Організатори проєкту «І на оновленій землі…» ставили на меті показати саме документальні зображення робіт Ганни Верес, які є втраченими — фото, малюнки, ескізи. В архівних установах знайшли документи, що характеризують життєвий і творчий шлях Ганни Верес.
І на окремому стенді є унікальні чорно-білі світлини майстрині та документи. Усе це розміщено поруч з вишуканим витканим пані Верес рушником. Так людська доля вміщується у факти і те, що встигла створити сама людина на цій Землі.
Влада Литовченко, керівниця Вишгородського історико-культурного заповідника, натхненниця проєкту «І на оновленій землі…» розповіла, що Іванківська селищна громада — найбільша в Україні.
І саме вона першою на Київщині потрапила під удар росіян. Жорстокі бої та окупація тривали на цих землях аж до початку квітня. Люди сиділи без світла й газу, села зазнали руйнувань.
«Саме тому у межах проєкту „І на оновленій землі…“ є фотопроєкт „В ім’я життя“. Його мета — привернути увагу до мешканців Київщини, до тих страждань, які пережили люди у віддалених селах через звірства окупантів», — сказала Влада Литовченко.
Земляки Ганни Верес сподіваються на відновлення музеїв, на новий сплеск розвитку культури на Вишгородщині.
Велика частина експозиції — з фондів Національного музею Тараса Шевченка.
Його директор Дмитро Стус звернув увагу на необхідність створення культурних банків. Саме історія з втратою експонатів Ганни Верес у Іванкові — сигнал, каже Дмитро Васильович:
«Якщо не зробимо культурні банки даних, то у нас не буде тієї основи, з якою будемо йти далі. Для мене особисто цей проєкт — привертання уваги саме до цього аспекту. Це в проєкті „І на оновленій Землі…“ ключове. І ще одне. Йде війна і ми маємо продемонструвати ворогу, що ми живемо, що ми пам’ятаємо тих людей, які розбудовували нашу державу».
Дмитро Стус переконаний, що Ганна Верес — це дуже важлива постать, про яку в медійному просторі було незаслужено забуто. Маємо повертати світу забуті імена.
Завдання культурного фронту — демонструвати унікальність української нації і також привертати увагу суспільства до музейних закладів, де зберігаються історико-культурні скарби.
У столиці стартує проєкт «І на оновленій землі…» — покажуть роботи видатної ткалі Ганни Верес, з легендарної династії народних майстрів. Це частина рушників та килимів, елементів одягу, які вціліли у столичних музеях. На початку війни частина неоціненних робіт згоріла в час військових дій на Вишгородщині.
Усі фото Вишгородський історико-культурний заповідник
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»