Прийшов Спас: українці відзначають Свято Преображення Господнього
19 серпня Свята Православна Церква святкує одне з найвеличніших дванадесятих празників — Преображення Господа нашого Ісуса Христа.
Розповідь про це свято хочеться почати особливими словами, адже воно — про таємниче перетворення, явлення Божественної величі та слави Христа на горі Фавор.
За переказами, під час молитви на горі Фавор учні Ісуса Христа Петро, Яків та Іоанн побачили, як Учитель преобразився: його обличчя засяяло, як сонце, а одяг став білим, як світло. І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.
Під час Преображення Син був засвідчений голосом Отця і присутністю Мойсея та Іллі, які з’явилися поряд з Ісусом, як його слуги.
Пророки дивляться на апостолів Петра, Якова та Івана, апостоли споглядають пророків. В одному місці величні постаті Старого і Нового завіту зустрілися разом.
«І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!» І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса.
А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: «Що то значить — з мертвих воскреснути?» (Євангелія від Марка 9, 2-10)
Свято Преображення Господнього несе в собі смисл духовного перетворення людини, за образом Ісуса Христа. Молитва, покаяння та духовне вдосконалювання повинні бути основними думками для кожної людини.
Шляхом щирого каяття, сповіді й таїнства Причастя, людина очищається від гріхів і духовно преображається.
Традиція святкування з’явилася в IV столітті, коли імператриця Олена звела перший храм на честь Преображення.
На Сході до початку серпня поспівають злаки й виноград, які християни приносять у храм для благословення на подяку Богові за дар цих плодів. Частину цього врожаю в перші століття християни жертвували в храм для звершення таїнства євхаристії.
Другий або Яблучний Спас — так часто українці називають свято Преображення.
Звичаїв цього дня було чимало. Люди проводжали сонце, зустрічали осінь, зібрали врожай пшениці й заготовляли лікарські трави. А ще — уважно стежили за природою й погодою. На свято Яблучного Спаса ще з давніх часів існувало багато прикмет:
— теплий, сухий та сонячний день у свято Яблучного Спаса — до теплої осені,
— якщо дощить на Другий Спас — до суворої зими,
Вважалося, що після Яблучного Спаса вдалий час для засіву озимих.
А ще здавана відома приказка: «Прийшов Спас — готуй рукавички про запас!» Повним ходом люди готувались до зими, збираючи врожай.
Митрополит Епіфаній порадив українцям як побороти страхи.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»