Ралі, машини та перевезення біженців своїм коштом: як громадянин Японії став українським волонтером

Дайсуке сан проїхав дорогами зраненої України. Фото: Ярослав Храмов
Дайсуке сан проїхав дорогами зраненої України. Фото: Ярослав Храмов

Японець придбав для України літаючий мотоцикл для порятунку поранених.

Японець Дайсуке сан приїхав в Україну, щоб побачити ситуацію на власні очі та надати допомогу. Перед тим він придбав на виставці в Абу Дабі літаючий байк, який рухається, не торкаючись землі, й вже має змогу передати його в Україну для порятунку цивільних поранених.

Цей мотоцикл, який винайшли зовсім недавно, може виконувати певні функції у рятувальних операціях та «пройти там, де людині чи автомобілю це зробити важко».

Крім того, він самотужки організував евакуацію українців у Японію. А ще Дайсуке сан має клуб спонсорів, які готові допомагати Україні тим, що потрібно найбільше.

Було організовано ралі з Монако до України задля залучення допомоги. В рамках ралі він передав автомобіль столичній волонтерській організації для порятунку людей.

«Вечірній Київ» розпитав Дайсуке сан про його місію.

Дайсуке сан

— Ми знаємо, що народ Японії дуже співчуває Україні, а держава — надає допомогу. Як до вас особисто прийшла ідея допомагати народові України?

— Японії не чужа проблема війни. Хіросіма та Нагасакі — весь світ знає про те, що трапилося. Я завжди хвилювався за мир у всьому світі. Мало того, моя дружина українка, тому війна в Україні — не чуже горе для моєї сім’ї та для мене особисто. Ми подумали й вирішили у родині, що робитимемо все, що зможемо.

— З якого моменту почали допомагати та коли приїхали в Україну?

— Є кілька напрямків моєї допомоги. По-перше, я є гарантом для 13 осіб з України, яких за свої особисті кошти перевіз до Японії, — евакуював, допомагаю з роботою. Наразі моя сім’я дуже підтримує та хвилюється за мене. Дружина телефонує щодня. Ми разом з нею організовували евакуацію людей до Японії.

Зауважу, що нині в Японії на державному рівні вперше в історії створена програма допомоги біженцям саме з України.

Летючий байк на виставці в Абу Дабі

— Як вдалося перевезти українців до Японії?

— Усі вони перебували в різних країнах. Частина з них була у Польщі та звернулася до мене через фейсбук, була сім’я також із Запоріжжя, яка на той момент перебувала в Молдові. Ще шість осіб жили на той час у Німеччині… Я купував їм квитки до міста Кобе (Японія) з Німеччини, Молдови, Польщі.

Щодо іншої ініціативи, то завдяки спонсорам, я передав машину київській волонтерській організації. І таких авто ще буде багато. Є низка інших важливих проєктів.

Передача ключів від машини керівникові волонтерської організації

— Як розпочався шлях до України?

— Шлях в Україну для мене розпочався три місяці тому з Монако за допомогою «Форбс-клубу» спонсорів, які організували для нас з товаришами невелике ралі миру — «Piace rally». Ми дісталися на машинах з Монако до Молдови, з Молдови до Одеси й потім — Києва. До Києва ми приїхали вчотирьох.

По дорозі до наших, спеціально оформлених автомобілів, підходили люди та цікавилися, що відбувається. Моє завдання полягає в тому, щоб сповістити якнайбільше людей, що допомога від світу та держави Японія існує, а спонсорам розповісти про конкретні потреби громад в Україні та залучити адресну допомогу для людей.

— Що вас найбільше вразило в регіонах, які пережили війну?

— Найважче було дивитися на ситуацію в Бучі. Настільки важко, що не міг розмовляти. Не міг повірити, що таке може бути: колосальні руйнування та втрати людських життів у 21 столітті… У цьому місті, не дивлячись на те, що ніби все вже нині спокійно, відчував глибинний страх. Страждання людей ще нікуди не поділися.

— Як українці вас зустрічають? Чи розуміють вашу мету?

— Українці дуже привітні, добрі. Куди б не прийшов, мене зустрічають як удома. Вчора приїхали у справі та потрапили на день народження, і я не почувався чужим на святі. З вдячністю ставляться до моєї місії.

— Чи не страшно вам під час повітряних тривог? А також чи не боїтеся пересуватися дорогами, які тільки недавно розмінували?

— Вчора якраз їздили й дивилися першу лінію оборони Києва. Нам сказали, що міст у Вишгороді був замінований, трохи було страшно. Страшно й під час повітряних тривог. Я живу у готелі й спускаюся вниз до сховища.

— До слова, скільки років ви за кермом?

— Отримав посвідчення водія дуже давно, коли мені було 18 років. Навчався водіння в Австралії, потім отримав міжнародні права на кермування, а згодом — став власником такого посвідчення і в Японії.

У міжнародних змаганнях беру участь вже понад п’ять років. Це перегони не з метою заробити грошей, а — з метою миру. «Piace rally» кілька років тому проходили по маршруту Нагасакі — Хіросіма, а також Хіросіма — Фукусіма. Тепер проходить ралі дорогами Європи та України. Усі ралі, в яких я брав участь, були лише за мир.

— Хто бере участь в організації ралі в Україні?

— Це люди зі списку Форбс. Скажімо так, це британець, італієць, француз, молдованин та українець, який живе у Монако. Компанії, які готові допомагати — «Zepter», «Glion» (японське представництво компаній «Ferrari», «Lamborghini», «Maserati», японський «Asset bank», «Fiat».

Благодійні фонди також беруть участь у цьому заході допомоги Україні. Зокрема з Японії, Індонезії та інших країн. Це група, до якої можна буде звернутися, доносячи проблеми українців, і вони включаться в роботу.

Олексій Бальчонок з Одеси пояснив, як до його організації «АНГ місто Одеса» звернулися партнери з Молдови щодо допомоги в організації зустріч та супроводу у поїздці країною Дайсуке сан.

Сергій Бондар зі столичної ГО «Бюро протидії організованої корупції та злочинності» говорить, що з перших днів війни й оборони Києва, їхня організація забезпечувала потребу у продуктах, одязі, наданні прихистку постраждалим мешканцям Київської та Чернігівської областей.

«Нам представили Дайсуке сан, який хоче зробити велику програму з надання Україні допомоги. Йому потрібно надати інформацію, чого ми потребуємо, й показати, наслідки окупації на наших територіях, щоб об’єднати спонсорів і допомагати Україні по всіх нагальних питаннях, які будуть зафіксовані. Адже попереду зима, є багато проблем, які потрібно швидко вирішувати.

У рамках візиту й початку співпраці, нам подарували машину, завдяки якій хотіли б збільшити допомогу тим, кому потрібна допомога», — говорить Сергій Бондар.

Сергій Бондар

Волонтер пояснив, що основний акцент у співпраці — надання допомоги харчами, адже продовольча криза в зруйнованих населених пунктах існує. А крім того — надання найсучасніших технічних засобів для забезпечення збереження життя людей.

В Японії є новітні засоби, на які збиратимуть кошти й купуватимуть їх для України. Це засоби для екстреної евакуації.

Олексій Бальчонок говорить, що головне завдання місії Дайсуке сан — допомогти зберегти життя людей. Тому волонтери з Одеси провели роботу з підготовки програми «Байк, що літає» за новітньою технологією, якій трохи більше пів року.

Кілька місяців тому на виставці в Абу Дабі, Дайсуке сан викупив представлений експонат — байк, що літає над землею, й привезе його в Україну, щоб використовувати для евакуації поранених людей, наприклад, із замінованих полів. Такий транспортний засіб дозволяє не зіштовхуватися із небезпечною землею.

Олексій Бальчонок

«Ми в Одесі провели роботу з організації можливості ввезення в Україну таких машин. Це не класичний транспортний засіб, тому довелося оформлювати особливі дозволи. Нині Дайсуке сан готовий на цьому байку навчити людей працювати та завезти цих летючих апаратів якнайбільше», — сказав Олексій Бальчонок.

«Вечірній Київ» писав, що столична художниця Варвара Логвин розписує яскравим українським візерунком…протитанкові їжаки.

Фото Ярослава Храмова

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»