Під Києвом попрощались з Антоном Савицьким: народився у Криму, а загинув на Донбасі

Діти та дружина на похороні українського військового Антона Савицького. Фото: Patryk Jaracz
Діти та дружина на похороні українського військового Антона Савицького. Фото: Patryk Jaracz

Сьомого серпня Антон Савицький загинув під Бахмутом у бою із загарбниками.

Антона Савицького проводжали в останній путь усією громадою, прощались з Героєм і його колеги.

Народився у Криму, жив на Київщині, а захищав Україну на Донбасі…

Антон Савицький був керівником польотів аеродромної диспетчерської вежі Украероруху в аеропорту «Київ» (Жуляни). В системі Украероруху він пропрацював 19 років.

Заупокійна молитва по Антонові Савицькому на цвинтарі у Бучі
Побратими несли труну з тілом Антона Савицького під проливним дощем

Чоловік починав трудову діяльність в авіації авіадиспетчером у Кримському регіональному структурному підрозділі.

Після російської окупації Кримського півострову був переведений до Київської служби обслуговування повітряного руху регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро».

Дерев’яний літак та прості українські квіти принесли на прощання з Антоном Савицьким колеги з «Украероруху»
Син, дружина та донька Антона Савицького під час прощання з воїном

Сім’я Антона Савицького: дружина та син з донькою прочитали днями страшну звістку: «Отримав поранення, несумісні з життям».

«Слова, які отримують матері, батьки, дружини, діти про найрідніших. І які хочеться відкинути, як страшний сон, проте це дійсність», — пишуть у Бучанській міській раді.

Саме Бучанська громада й проводжала свого Захисника та Героя. Люди стояли з квітами під сильною зливою, слухали заупокійну молитву та дякували захисникові за те, що заплатив за свободу найдорожчим — життям.

У соцмережах бучанці пишуть, звертаючись до родини та до загиблого смертю хоробрих Героя.

Алла Москаленко: В очах сина відбилося все жахіття цієї кривавої бойні, бо правилами і звичаями війни росіяни нехтують.

Зростає молоде покоління українців, які чітко розуміють, які хижі і мерзенні сусіди — терористи існують поряд, Вічна пам’ять Герою. Найщиріші співчуття родині.

Валентина Вишівська: Це так боляче, що діти так зустрічають і проводжають своїх батьків. Ніколи не забудемо! Ніколи не пробачимо! Вічна память герою!

Маргарита Прядка: Вічна пам’ять нашому Герою! Неможливо підібрати слова, щоб висловити свої співчуття!!! ПАМ’ЯТАЄМО з вдячністю!!!

Тетяна Костюк: Скільки горя принесла на нашу землю ця наволоч! Будьте прокляті! Героям слава! Смерть ворогам!

Сергій Мокренюк: Антон — Українець з Криму. Честь!

З Бучі до Берліна повезли обгорілий фольксваген молодої волонтерки Жанни Каменєвої.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»