Марічка Бурмака розповіла про життя в час війни: Де моя душа — там ідуть бої

Марічка Бурмака в центрі Києва у воєнний час. Фото: особистий архів М.Бурмаки
Марічка Бурмака в центрі Києва у воєнний час. Фото: особистий архів М.Бурмаки

Співачка з початку війни волонтерила та виконувала Гімн України на увесь район, коли в Куренівку поцілили ракетою.

«Мене завжди тягне туди, де відбувається щось важливе», — колись зізналась в розмові Марія Бурмака. Щоправда, дівчину з незмінною гітарою в руках всі звикли звати дуже українським іменем «Марічка». Де найважливіші події для світу відбуваються нині? В Україні. І сьогодні Народна артистка України Марічка Бурмака поділилась з «Вечірнім Києвом», як вона прожила пів року війни.

ПРИВІТ ВАМ З КУРЕНІВОЧКИ!

«Знаєш, перші три дні були, як і у всіх, ніби у свідомості, але ніби й без свідомості», — зізналась популярна виконавиця й журналістка про те, як оговтувалась від звістки, що російські війська перейшли український кордон практично по всіх областях — від Чернігівщини й до Криму.

Співачка мешкає на Куренівці з донькою. Тож вже 26 лютого була там, де й чимало киянок — готувала їжу для тероборони. А ще — писала у соцмережах про все, що відбувається і так тримала психологічно «на плаву» тисячі людей.

«Привіт вам з Куренівочки!» — так починалось її щоденне спілкування.

«Спостереження такі. Тероборона — хочеться обійняти кожного. Трамваї рідко, але ходять (інший транспорт ні). АТБ працюють. Невеликі продуктові кіоски і маленькі приватні магазинчики, особливо у підвалах — теж працюють. Жодної працюючої аптеки на моєму шляху не трапилось. І важливе. Якщо проходиш повз групу військових і бодай один з них говорить українською, а інші його хоча б розуміють — це наші!!! (бо кажуть, диверсанти переодягаються в форму ЗСУ)».

Ці дописи стали своєрідним щоденником оборони Києва, який писався на його внутрішніх рубежах.

Марічка Бурмака на Куренівці у Києві, 28 лютого 2022 року

«1 березня. Рецепт від паніки. Хочеться ридати та пускати соплі — знайди собі якусь корисну справу. Приймаємо медикаменти, їх адресно заберуть госпіталі».

«5 березня. Знаєте, чому я не поїду з Києва? Як іду по району, люди мене впізнають і назустріч ПОСМІХАЮТЬСЯ!! Раз вже я Народна артистка України, то маю і лишатись зі своїм народом».

А 14 березня російські війська вкотре запустили на Київ ракету, її збили ЗСУ. Уламки впали біля житлового будинку саме на Куренівці… Кияни вкотре відчули, що кожен дім — під ударом. І кожне життя.

Марічка Бурмака у Києві в березні 2022 року розвозила ліки літнім киянам
Марічка Бурмака з тероборонівцячми на Куренівці у Києві у березні 2022 року

Марічка захотіла якось підтримати людей, які поруч. Вона влаштувала виконання Національного Гімну України з вікна власної квартири. Так голосно, як могла. Завдяки спеціальній апаратурі її слухала уся «Куренівочка». Так співачка переламувала страх і відчай, які заповзали у душі.

«Мене, як виявилось, знає чимало киян різного віку. Тож, коли вони боялись відчиняти двері — а ми їм привозили ліки та їжу, я зверталась особисто. Двері відкривали безбоязно…» — поділилась спогадами з «Вечірнім Києвом» Марічка.

ЇХАЛА У ВАРШАВУ З ПЕВНИМИ ЗАВДАННЯМИ І НЕНАДОВГО

У квітні Марічці запропонували стати амбасадором Фундації Гуманітарної у Польщі. Вона почала допомагати вже не просто постачанням ліків по під’їздах та домівкам. Багатотонні фури з важливими для українців вантажами перевозили з різних країн ЄС. Фундація передає в Україну ліки, продукти, гуманітарну допомогу. Ця ініціатива виникла з початком війни і за цей час вже було зроблено дуже багато.

«Завдання — збір коштів в Європі та купівля комплектів захисту для підрозділів ЗСУ, які на передовій. Також для військових: бронежилети, каски, взуття, одяг, спальні мішки, дрони, біноклі, рації, сухпайки…», — розповіла «Вечірньому Києву» журналістка та співачка.

З квітня Марічка Бурмака стала амбасадором Фундації Гуманітарної у Польщі
Тисячі тон вантажів важливих для цивільних та військових в Україні передає Фундація Гуманітарна

Вона, як і раніше, виходила у прямі ефіри у загальнонаціональному марафоні й фейсбуці. Адже її звикли слухати тисячі людей. І її голос став голосом підтримки.

«Знаєте, я їхала в Варшаву досить швидко, з певними завданнями і не на довго. Взяла гітару. Не взяла жодної вишиванки, не було часу ні думати, ні збиратись. Але меншою українкою не стала від цього. Бо все у серці вишите», — відверто каже Марія.

ВРАЖЕНА ПІДТРИМКОЮ ПОЛЬЩІ

На початку перебування у Польщі Марічка не думала про концерти. Але, як вона зізналась: «Гітара звідкись завжди візьметься…». Тож для підтримки переселенців почали проводити концерти. Вони були і камерними — як от у храмі, де Марічка співала наживо. Ці виступи допомагав проводити священник Войцех Дроздович.

«Всі кошти йшли саме для біженців, які найбільше потребують теплої підтримки і обіймань, багато хто з них живе в спортивних залах і нашвидкуруч обладнаних приміщеннях!» — ділиться спогадом з «Вечірнім Києвом» Марічка.

Марія Бурмака з Войцехом Дроздовичем на «Концерті для ангелів», червень 2022 р.
Виступ після служби у храмі
Пісня, як молитва

А потім у Варшаві пройшов 25-тисячний Марш Вдячності. Коли українці висловили свою вдячність полякам за небачену підтримку у лиху годину. Що могли зробити артисти? Звісно — теж висловити вдячність зі сцени. Марічка стала брати участь у концертах «Стоїмо з Україною».

У Варшаві в українському навчальному закладі для дітей ім.Д.Павличка
Марш вдячносіт Польщі за пітримку
Заповнений центр Варшави — виступи українських виконавців з місією вдячності

ВПЕРШЕ ВІД ПОЧАТКУ ВІЙНИ ЗМОГЛА СПЛАТИТИ КОМІРНЕ У КИЄВІ

У червні у Варшаві з’явились постери нових програм на радіо. Їх ведуть українці. Два проєкти — для дітей та дорослих, тепер робить Марічка Бурмака.

Постер нової програми Польського радіо

«Мені запросили працювати на українській хвилі Польського радіо після того, як всі медіа взяли у мене інтерв’ю. Я запропонувала дитячу програму, бо у фейсбуці вела дитячу програму… Назвала її «Зелена гітара» і програму про українських артистів та музикантів «Не бійся жити», — поділилась ведуча.

Марічка Бурмака веде дитячу програму «Зелена гітара» на Польському раідо для України

Журналістка, ведуча та співачка приїхала до Києва на початку серпня. Вона зустрілась для інтерв’ю з «Вечірнім Києвом» і поділилась дуже особистим.

«Для мене пропозиція вести програми на Польському радіо — вихід людський. Я зараз маю роботу, якої у Києві у мене не було. Я вперше після початку війни змогла заплатити комірне за всі місяці. До того у мене просто не було на це грошей. Отак буду наїздами записувати програми у Варшаві та повертатись до Києва», — розповіла громадська діячка і артистка.

Марічка не в штаті ЗМІ, працює за трудовою угодою. Вона зізналась, що в Україні є досить відомою людиною, має певний досвід викладання в університеті, роботи на телебаченні. «А в іншій країні ти — ніхто. Ти доводиш свій професіоналізм з „нуля“. Мені це вдалось у 52 роки. Я колись думала: чи випливу раптом що у чужій країні. Я виплила», — поділилась Марічка.

НЕ МОГЛА ЗАСНУТИ І ПЛАКАЛА ВГОЛОС НА ПОЛЬСЬКІЙ ВУЛИЦІ

Чи писались пісні в усьому цьому хаосі війни? Щоб написати пісню — треба розкрити серце, а воно було, як камінь, — розповіла співачка. Вона каже, що відмовляла собі у праві на емоції увесь час, поки жила в Києві, коли її рідний брат пішов на фронт, а у нього в цей час народилась донечка, коли співала гімн з вікна квартири на всю Куренівку, або коли дізналась про жах у Бучі та Ірпені.

«А от у Варшаві, я відчула безпеку і мене „накрило“. Я не могла заснути, одного разу вийшла на вулицю і вголос розплакалась, аж поки до мене не підійшла поліцейська», — розповіла Марія. «Вона мене просто обійняла. Я заспокоїлась і написала пісню „Повертайся живим“. Її треба було виплакати».

Так народилась «Повертайся живим». У відео — обличчя військових, серед яких є і виконавці, що пішли на фронт.

Відео військових для кліпу Марії надав Ігор Захаренко. Марічка каже, що саме так вона може віддячити тим, завдяки кому щоранку просинається живою і вільною.

Їх об’єднує одне — щоб Україна перемогла. Ірина Главацька розповіла про програму та Радіо «Київ» «Кольори серця» — про українців, які живуть закордоном і наближають Перемогу.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»