«Ампутована весна»: у київській галереї демонструють фотопроєкти про війну

«Ампутована весна» є одим з виставкових проєктів днів сучасної культури «Мереживо». Вона представляє, переважно, ігрову недокументальну фотографію в різних медіа — від класичного літ-друку до цифрових колажів та скріншотів з зуму.

«У нас досі внутрішній стан — це безкінечне 24 лютого. Якщо мене запитають, чим займалася весною 2022, буде складно відповісти. Ніби все ще була зима. Застигла ампутована весна стала нашою дійсністю, коли ми завмерли. І багато проєктів якраз про це відчуття, — розповіла кураторка виставкової програми Аля Сєгал. — Майже всі проєкти зроблені вже після 24 лютого. Лише один за тиждень до. Багато авторів знала раніше, зокрема, через співпрацю з „Космос-табір“. Обирала сильні роботи, які дають можливість порефлексувати над нашою реальністю».

Назва виставки розвилася з роботи «Поранення» киянки Юлії Галети, на якому ми бачимо поранене дерево.

«Звідси про ампутовану весну, відчуття відсутності. Коли дивишся на прекрасні магнолії, але не може відчути задоволення. Це одна з перших робіт серії авторки», — пояснює кураторка.

Богдан Гуляй у своїй серії зафіксував київські пам’ятники під час війни. У березні-квітні 2022 року працював волонтером у ресторані для ЗСУ. А після роботи документував, як місто захищає монументи від обстрілів та ракетних атак.

Ольга Коваль з Чернігова у проєкті «Паперові квіти на сірому» за тиждень до повномасштабного вторгнення фотографувала хлопців у військовій формі, а після цього — поховальні пластмасові вінки у публічних місцях. Ці квіти вона купила ще минулого літа. Ще один її проєкт — камінь як художній образ, відображення важких умов, фізичних та психологічних, в яких опинилися українці.

Харків’янка Вікторія Лихольот у «Щоденнику воєнного часу» вночі фотографувала те, що бачила з вікна. На тлі суцільної темряви де-не-де горіло світло у вікнах, що давало надію. Столичний митець Діма Толкачов представив серію «Очі», в якій підіймає тему зґвалтування російськими військовими. Всі очі в колажах вирізані з реальних фотографій військових рф.

Серія Олі Єрємєєвої присвячена катуванню. Вона була створена у Львові, куди авторка виїхала з київської квартири на Лук’янівці. Cерія народилася після звісток з деокупованої Київщини.

«Мало хто на це не реагував, для нас всіх це було щось над. Серія презентує ідею і твердження, що методика і метод катування — це не виключно індивідуальні бажання певних російських військових. Це виверений і масовий метод роботи російської армії, яку та перейняла у радянської, — зазначила Аля Сєгал. — Катування — це і про червоний терор, репресії, систему насильства, яка в Росії активно існує. При цьому Оля часто працює з тілесністю, оголеністю, тактильністю, сексуальністю. І в цих роботах це також є. Ми дивимося на прекрасні тіла, можемо ними захоплюватися. Ця картинка красива, але вона про жахливе. І цей контраст змушує замислюватися. Авторка самостійно виставляла моделей, надівала мішки, зав’язувала їм руки. Намагалася подивитися на цих людей очима ката. Невже можна отримувати задоволення. коли знущаєшся над людиною».

Проєкт Вікторії Щелканової «Перевірка зв’язку» — це скріни з зумів, під час спілкування з дівчатами, яких війна розкидала по різним країнам.

«Вікторія почала „знімати“ в зумі під час першого локдауну. Тоді це сприймалося по-іншому. Люди були вдома через пандемію. А тут практично всі дівчата є тимчасово переміщеними особами, — розповідає кураторка. — Вікторія не обирала конкретних жінок, хоча всі вони народилися в Харкові, як і вона. Через обстріли міста авторка виїхала до Західної України. Однак там не знайшла охочих фотографуватися. Тому знову почала робити скріни з зуму, бо всі знаходилися в інших містах, за кордоном. Для неї було важливо попрацювати з простором. Де дівчата мають змогу усамітнитися. Часто це лише вбиральня у готелі».

Сьогодні, 6 серпня, відбудеться фінісаж виставки. В програмі:

16:00 кураторська екскурсія
17:00 чайна церемонія у дворику галереї
18:00 експериментальний сет від Орфіна
19:00 експериментальний електронний лайв від Івана Скорини

Адреса: «Я Галерея”вулиця Хорива, 49Б
Реєстрація та внесок на розвиток культури:
https://www.ngo.kosmostabir.org/event.../amputovana-vesna

Також охочі мають змогу подивитися ще одну виставку візуальної програми «Мереживо». До експозиції «Щоденники. Колективна виставка мистецтва воєнного часу» увійшли графіка та живопис, в яких митці рефлексують про події війни.

Роботи, представлені на виставці, продаються. Кошти з продажу спрямовуються на підтримку мистецької діяльності, а також на потреби ЗСУ.

Виставка триває до 28 серпня. Галерея працює з середи по неділю, з 12:00 до 19:00.
Адреса: Dymchuk Gallery, вул. Ярославська, 21

До слова, авторські воєнні плакати покажуть у київській бібліотеці.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фото авторки