У Києві попрощались з подружжям Вадатурських

Від входу на подвір’я Володимирського собору до входу в храм на штативах стояли великі світлини, на них — життєві віхи Героя України Олексія Опанасовича Вадатурського.

Церемонію прощання провели в столиці, зважаючи на масштаб особистості мецената. Та й за словами земляків Вадатурського, яких багато приїхало на прощання у Київ, у Миколаєві й жити нині неможливо. Постійні ракетні атаки… Одна з них була спрямована якраз на те крило будинку, де був пан Олексій та пані Раїса.

На прощанні у Володимирському соборі було й чимало військових. Миколаївці розповідали, що Вадатурський ніколи не афішував своєї допомоги армії, але підтримував ЗСУ з 2014-го року. Ремонт двигунів для танків, які тоді стояли, пальне для військової техніки… На початку широкомасштабного вторгнення компанія «НІБУЛОН» надала свої баржі, щоб загородити вхід до акваторії міста.

«Шок», — так кажуть співробітники ТОВ СП «НІБУЛОН» про те, що відчули, дізнавшись трагічну звістку. Водій Олександр, який буквально у переддень повернувся з Олексієм Опанасовичем з відрядження до Ізмаїлу, говорить, що наступна поїздка планувалась до Румунії. І все це пов’язано з новими шляхами експорту українських продуктів.

Біла вишиванка, українська мова, підтримка судноплавства та організація перевезень річковими маршрутами зерна і сільгосппродукції, прийняття на роботу випускників Чорноморського університету імені Петра Могили, оптимізм і віра в Україну — таким його знали… Люди, які десятки років пропрацювали у ТОВ СП «НІБУЛОН», казали, що їх обурює характеристика шефа, яку йому дали ЗМІ — «олігарх».

«Він ходив на роботу пішки та без охорони, і у Миколаєві не було більш шанованої людини. Його б обрали мером міста, а могли б призначити й очільником області й це був би дуже успішний хід. Але у нього було його дітище і мрія — відродити славу Миколаєва, як центру суднобудівництва», — розповіла «Вечірньому Києву» співробітниця офісу ТОВ СП «НІБУЛОН» Яна.

Ректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Леонід Клименко розповів «Вечірньому Києву» про те, що Олексій Вадатурський всіляко сприяв розвитку вишу, а його відділ кадрів охоче брав на роботу випускників університету.

«Вони не знають, що таке корупція, ми виховуємо студентів так, що вони добре розбираються в фінансах, знають англійську і є прекрасними аналітиками. Олексій Опанасович підтримував нас з самого початку. Адже ми взяли модель Могилянки, її принципи…» — пояснює ректор вишу.

Море квітів, сліз та спогадів. Миколаївці, які співпрацювали з Олексієм Вадатурським кажуть, що у нього було бажання у всьому йти до перемоги. А віра в Україну була твердою та непохитною. Саме тому більшість з фахівців залишились поруч з ним, попри обстріли та небезпеку. Виїхали лише ті, у кого малі діти.

Мер Миколаєва Олександр Сенкевич розповів журналістам, що Олексій Опанасович був опорою для Миколаєва. У часи пандемії він відремонтував та допоміг підготувати три відділення у лікарні для хворих на ковід-19. Взагалі його авторитет у місті був беззаперечним.

«Для Миколаєва Олексій Панасович був не просто героєм, а справжнім ангелом-охоронцем, який завжди підставляв плече — з якими б труднощами наше місто не стикалося. Він повернув миколаївцям віру в те, що ми можемо знову стати суднобудівною столицею України. Маючи всі можливості та поважний вік, Олексій Опанасович не покинув нашу країну, а працював заради неї та до останнього залишався зі своїми людьми у рідному місті», — сказав прощальні слова про видатного українця Алексія Вадатурського мер Миколаєва.

У Миколаєві на 74 році життя загинув від ракетної атаки Герой України Олексій Вадатурський.

Усі фото Борис Корпусенко

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»