Німеччина попрощалася з Русланою Писанкою

Прощання з Русланою відбулося у церкві біля кладовища міста Кайзерслаутерн.

Церемонію (Чин парастасу) проводив отець Андрій Чмир — священник Української греко-католицької церкви, душпастир міст Маннгайм, Гайдельберг та регіону північного Бадена, що в південно-західній частині Німеччини.

На прощання з відомою акторкою та ведучою приїхали українці та німці з багатьох міст Німеччини. Багато з них особисто знали Руслану та спілкувалися з нею в останні місяці її життя.

Серед близьких були присутніми чоловік Ігор з сином Єгором, хрещениця Руслани та друзі Юрій Черенов та Ростислав Кравчук, чия родина надала останній притулок українській зірці, де вона відчувала себе, майже як вдома.

Нагадаємо, що лікування у Німеччині Руслана почала після невдалого падіння під час вистави «Поїзд «Одеса-мама» у Києві. Саме у той час вона пошкодила ногу. В цей час її хрещениця, яка проживала у Кайзерслаутерну, запропонувала лікування у Німеччині.

У лютому Руслана Писанка приїхала до німецького містечка, яке стало її останнім прихистком.
У Кайзерслаутерні Руслана проживала в гуртожитку Червоного хреста та лікувалася у місцевій лікарні. Німецьким лікарям вдалося поставити Руслану на ноги. Їй ставало краще.

До Руслани як до магнітика, тягнулися й українці, й німці. Юрій Черенов, колишній громадянин Киргизстану, в домі якого Руслана провела свої останні п’ять днів, так згадує знайомство з українською зіркою: «Ми познайомилися у березні. Дуже багато спілкувалися. Для мене та моєї родини — це був пам’ятний час. Руслана багато розповідала про творче життя, свої проєкти, особисті цікаві історії. Ми сиділи вечорами та слухали кожне її слово», — ділиться Юрій.

Березень для Руслани почався дуже тяжко: війна в Україні, село Гореничі, де мешкала її родина, обстрілювалося росіянами. Від тяжкої хвороби помирає мама Руслани. У зірки до останнього була надія, що вона зможе в останнє зустрітися.
«Було зрозуміло, що мамі Руслани залишалося жити недовго. Саме тому, Руслана хотіла додому, до мами, побути з нею в останні хвилини життя», — згадує Юрій. Але цього не судилося. Саме Ігор, чоловік телеведучої, був поряд з мамою в останні хвилини. Після смерті він кремував тіло тещі. «Коли померла мама Руслани, в Києві на Виноградарі ще стріляли. Хоронити просто не було можливості», — пояснює чоловік зірки.
Але на цьому сумні звістки березня не закінчилися. Через тиждень після смерті мами Руслани, зірці стало гірше, швидка забрала її у лікарню.

«Я їхав оформляти якісь документи після смерті тещі. Стояв в автомобільній пробці. Руслана зателефонувала і сказала, що у неї знайшли пухлину. В мене був шок. Після цієї новини, я перестав щось розуміти», — ділиться спогадами чоловік Руслани.

З того часу почалася боротьба за життя акторки. Тяжкі болі від хвороби та шість сеансів хіміотерапії, щоб подолати недугу. Але українська зірка нікому не скаржилася на свій стан. Вона закликала до боротьби з орками та підтримувала біженців, що прибували у німецьке місто.

«Попри весь тягар, Руслана залишалася життєрадісною людиною, намагалася підтримувати людей, хоча саме їй в той час потрібна була допомога», — згадує друг Ростислав Кравчук. Навіть у важкі часи вона могла мріяти. «Ми сподівалися після перемоги поїхати разом з родиною Руслани у Париж, щоб відсвяткувати», — доповнює друг Руслани.
В липні Руслана перенесла останню хіміотерапію. Їй стало легше. «Шоста хімія вдало пройшла, був гарний результат. Ми сподівалися на найкраще», — згадує чоловік Ігор Ісаков.

Тож смерть Русі 19 липня стала для багатьох потрясінням. Руслану Писанку любили та поважали не тільки в Україні. Багато відомих людей Європи висловили співчуття родині артистки. Серед них польський режисер Єжи Гофман. В його історичному фільмі «Вогнем та мечем» знялася Руслана у 1999 році. Руслану Писанку поховають у Києві.

Для цього чоловіку Ігорю Ісакову потрібно зробити останні дозвільні документи.
«Зараз потрібно оформити документи, пов’язані з перевезенням поховальної урни. Я ще не знаю, коли ми будемо хоронити Русю та її маму. Щодо місця, то скоріш за все, це буде Байкове кладовище. Прощальну службу буде проводити її улюблений єпископ. До нього ми з Русланою ходили в церкву. В ньому ми хрестили нашу похресницю Алісу», — розповів пан Ігор.

Чоловік Руслани Писанки на пам’ять своєї дружини почав збирати кошти на лікування хворої на рак дитини. Зараз ця сума сягає понад сто тисяч. Багато, хто хотів підтримати Руслану, і тепер ці кошти рятуватимуть життя якомусь хлопчику чи дівчинці.

«Усе про що я зараз можу думати — відвезти Руслану в Київ. Вона весь час мріяла повернутися в Україну. Вона дуже сильно любила Київ. Хочу, щоб вона знов була там», — закінчив розмову пан Ігор.

Вікторія Бабич-Вепрєва, «Вечірній Київ»