З Афганістану до Макарова: як виглядає мобільний шпиталь з власною операційною на Київщині
Розповідаємо про сучасний та коштовний мобільний шпиталь, який з’явився у Макарові місяць тому.
У період окупації корпус Макарівського багатопрофільного медичного закладу інтенсивного лікування частково зруйнували путінські найманці. З п’яти поверхів вцілів лише перший.
Не зважаючи на пошкодження, мешканці можуть записатися на прийом до тих лікарів, кабінети яких вціліли. Це — рентген-відділення, травмпункт та стоматологія. В інших кабінетах приймати пацієнтів заборонено, оскільки в стінах є тріщини від обстрілів.
Тисячі людей з Макарова та Макарівської ОТГ приїжджали сюди як для консультації з медиками, так і для комплексного обстеження. Через руйнації люди вимушені були долати десятки кілометрів, аби продовжити лікування вже у інших лікарів.
Втім, альтернативу для відновлення лікування в Макарові знайшли.
ДАРУНОК СТОЛИЧНИМ ЛІКАРЯМ-ВОЛОНТЕРАМ ЗА 5 МІЛЬЙОНІВ ЄВРО
Данська агенція з управління надзвичайними ситуаціями Міністерства оборони Королівства Данія шукала бенефіціарів для передачі комплексу медичних наметів, оснащених сучасними приладами, для екстреного лікування.
Доктор медичних наук, професор Марта Джус з НМУ імені Богомольця запропонувала кінцевим бенефіціаром обрати ПДМШ та провела велику організаційну роботу щодо доправлення комплексу з Данії до Польщі, а звідти до України.
«Вона координувала спільні наради данської сторони та менеджменту ПДМШ, узгоджуючи всі правові та логістичні аспекти. В своїй активності дійшла до Посольства Данії в Україні, Міністерства закордонних справ України, щоб організувати приїзд групи данських інструкторів», — пояснює медичний директор ПДМШ, доктор медичних наук, професор, військовий лікар Всеволод Стеблюк.
Три місяці переговорів, вироблення планів та адміністрування під керівництвом Марти Джус — і шпиталь вирушив до Макарова.
Медики Першого добровольчого мобільномго шпиталю імені Миколи Пирогова з 2015 року рятують українських захисників в зоні бойових дій.
«Один з прикладів — це бої в Дебальцеве. Тоді без ПДМШ ім. Пирогова лікарям було б дуже важко справитись з величезною кількістю поранених», — каже пан Всеволод.
Упродовж вісьмох років російсько-української війни медики цього добровольчого формування тримають фронт.
Спочатку війни бригади ПДМШ імені Миколи Пирогова виконували завдання спільно з оборонцями Києва: прикривали захисників столиці, евакуювали мирних жителів з Бучі, Ірпеня, Гостомеля, супроводжували спецназ на зачистках звільнених населених пунктів, за що, навіть, були удостоєні державних нагород.
А після деокупації — відправились на Схід, де працюють в евакуаційних бригадах та стабілізаційних пунктах. Мовиться про Попасну, Сіверодонецьк, Лисичанськ, Слов’янськ, Бахмут тощо.
Феномен ПДМШ давно став відомим у світі. Це і вплинуло на передачу такого коштовного та суперсучасного медичного комплексу, вважає пан Всеволод.
«Як окрема добровольча структура ми працюємо з Міністерством оборони України, з Національною гвардією, зі Службою зовнішньої розвідки, з Державно-прикордонною службою. А наказом Головнокомандуючого нас включили до Сил оборони нашої держави. Власне, це і стало поштовхом передати нам великий потужний медичний комплекс», — каже медичний директор.
Зараз їхній досвід як ніколи потрібен не тільки військовим, а й цивільним. Саме тому ПДМШ імені Миколи Пирогова прийняли дарунок вартістю у 5 млн євро від Міністерства оборони Королівства Данія й перевезли його у Макарів.
І вже 1 липня цього року лікарі мобільного шпиталю почали приймати пацієнтів з будь-якими симптомами.
КИСНЕВА СТАНЦІЯ, ОПЕРАЦІЙНІ ТА УКРИТТЯ З ЛІЖКАМИ
Госпіталь другого рівня невідкладної медичної допомоги для цивільного населення розгорнули поблизу центрального входу до Макарівської лікарні.
Схожі намети, як правило, розгортаються в зоні стихійних лих, техногенних катастроф, наслідків бойових дій на звільнених територіях.
«Як бачите, шпиталь білого кольору, що означає цивільну установу», — уточнює пан Всеволод.
До Макарова намети знаходились в Афганістані.
«Оскільки цей комплекс був в Афганістані, у нас є навіть препарати для профілактики малярії» — каже медичний директор.
Госпіталь складається зі стаціонарної та амбулаторної частини. Намети виділені під амбулаторний прийом, рентген-службу, травмпункт, палату інтенсивної терапії та навіть операційну.
«Поки була одна операція на нозі цивільному внаслідок аварії», — уточнює пан Всеволод.
Шпиталь під’єднаний до мережі системи електро- та водопостачання, водоочищення, каналізації, вентиляції та кондиціонування повітря. До слова, система очищення настільки потужна, що може профільтрувати питну воду з болота.
Шпиталь має власну кисневу станцію та достатньо приліжкових кисневих концентраторів. Інтенсивне спостереження й лікування важких хворих тут здійснюється за допомогою найсучасніших моніторингових систем.
«В екстреному випадку, у шпиталі можуть прийняти пологи. А у разі потреби, навіть, надати допомогу недоношеній дитині. Для цього у нас є кювез з підігрівом та кисневою підтримкою «, — додає медичний директор.
Команда данського міністерства оборони тиждень навчала медиків ПДМШ імені Миколи Пирогова та місцевих лікарів користуватися усією наданою апаратурою. Ще тиждень — тривала практика.
«Ми вчилися розгортати, надувати та ставити намети. Вчилися підключати обладнання, збирати ліжка й стелажі, користуватися інструментами тощо», — згадує Всеволод Стеблюк.
На літо в кожному наметі працюють кондиціонери, а на зиму підготовлені обігрівачі.
Є в мобільному шпиталі й автоматизована експрес-лабораторія, в якому лікарі можуть самі виконувати понад 60 видів аналізів крові та сечі.
«Для того, аби правильно користуватися цим обладнанням, компанія Siеmens провела нашим трьом лікарям навчання по користуванню цією лабораторією. І тепер ми маємо право навчати й інших лікарів — маємо на це сертифікат тренерів по цьому обладнанню», — каже пан Всеволод.
Загалом за день може прийти до сотні осіб, а може й 1 людина.
Одночасно на стаціонарному лікуванні можуть перебувати до 30 пацієнтів в трьох палатах та 4-6 в палаті інтенсивної терапії.
Для персоналу та пацієнтів, які у шпиталі перебувають на відновленні, є санвузол та душова з гарячою водою.
Є на території шпиталю є й укриття. Воно знаходиться у старій будівлі, яке у мирні часи керівництво макарівської лікарні хотіло привезти до ладу та виділити приміщення для пологового будинку.
До укриття вже занесли шість ліжок для тяжкохворих пацієнтів, питну воду та речі першої потреби.
ПРО ПРИЇЗД ЛІКАРІВ МЕШКАНЦІВ ОТГ ІНФОРМУЮТЬ У СОЦМЕРЕЖАХ
Щодня лікарі Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова приймають тут пацієнтів з різними скаргами.
Команда працює на волонтерській основі. Попри добровольчу службу, кожен з них має своє постійне місце роботи.
«Наша команда складається зі штабу та логістики. В шпиталі працюють медичний директор, технічний директор та 3 техніка, шеф-хірург (посада вакантна!), шеф-анестезіолог, головна медсестра, сестра-господиня. Всі інші медичні посади займають місцеві лікарі, медсестри, санітарки.
Велика частина нашої команди зараз на передовій. Вони добровольцями працюють на ротаційній основі», — додає Всеволод Стеблюк.
Майже завжди у шпиталі проходять практику студенти макарівського медичного коледжу та Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. Адже без практики студент не стане лікарем.
«Були випадки, коли приходили батьки та просили взяти їхню дитину до нас, щоб вони навчалися. Адже, спочатку через пандемію, а тепер через війну ці діти не можуть пройти практику, що така важлива для їхньої подальшої роботи», — продовжує медичний директор.
Приймають пацієнтів і медики макарівської лікарні, оскільки більшість фахівців не виїжджала з адміністративного центру або вже повернулась. Тому працювати є кому.
«Таким чином пацієнти, які роками лікувалися в макарівській лікарні сьогодні можуть без перешкод звернутися до свого лікаря та пройти у мобільному шпиталі відповідне лікування», — пояснює він.
До того ж кілька разів на тиждень спеціалісти вузьких напрямків — дерматологів, гінекологів тощо, приїжджають консультувати пацієнтів.
«Оголошення про їхній приїзд дають сільські ради на своїх сторінках у соцмережах», — каже Всеволод Стеблюк.
А до тих, кому добиратися до Макарова вкрай важко, команда ПДМШ ім. Богомольця по можливості приїздить сама. Для цього вони формують окремі бригади та разом з необхідним обладнанням рушають в ті села, де є фельдшерсько-акушерські пункти.
«Консультаційні виїзди проходять в селах Київської області. З останнього — це села Маковище, місто Славутич, села Бучанського та Фастівського районів. Там консультуємо у ФАПах або, навіть, бувало й у сільських радах», — перераховує пан Всеволод.
ВИКРАДЕННЯ ОБЛАДНАННЯ ТА ДОПОМОГА ВОЛОНТЕРІВ
Олексій Пуха — технічний директор у ПДМШ імені Миколи Пирогова. Він керував розгортанням та технічним забезпеченням.
«Медичний комплекс їхав до нас у 12 контейнерах залізницею за досить короткий час. Проте логістично це був непростий шлях: з Данії до Польщі. З Польщі до Львова. З Львова до Ковеля. З Ковеля до Бородянки, а там машинами везли прямісінько до Макарова», — каже він.
При перевезенні коштовного «дарунка», не обійшлося без пригод. При транспортуванні обладнання з Ковеля, загадково зникли два генератори, кожний з яких важить 2 тонни.
«Ми провезли своє внутрішнє розслідування. І через 2,5 місяці знайшли. За транспортування обладнання до нас заплатили 34 тисячі», — каже Олексій Пухов.
Історія з генераторами не поодинокий випадок. 12 контейнерів, в яких везли мобільний шпиталь, почала використовувати українська залізниця.
«Як пояснили нам, залізничники думали, що це тара, яка їм і належить. П’ять повернули. Інші — чекаємо», — додає технічний директор.
Щоби розвантажити всі дорогі медичні апарати, волонтерам прийшлось заздалегідь підготувати територію для мобільного шпиталю. Адже операційна, реанімація та передреанімаційне відділення мають бути встановлені на поверхні, де немає води.
«Для цього ми за власні кошти залили бетоном частину ділянки для встановлення майбутнього комплексу», — пояснює він.
Попри те, що мобільний шпиталь біля Макарівської лікарні працює вже місяць, роботи по облаштуванню все ще ведуться. А допомагають в цьому волонтери.
Один з них — Сергій Макарець. На об’єкті він працює майже місяць. Щодня чоловік з Боярки на машині приїздить добудовувати мобільний шпиталь. І робить це, бо не може сидіти без діла.
«Спочатку я планував їхати до Мотижина розбирати зруйновані будинки, але побачив, що у Макарові потребують вільних рук для розгортання мобільного шпиталю. Відтоді я тут», — розповідає «Вечірньому Києву» Сергій.
ЛІКУВАВ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС, А ЗАРАЗ — ВІД РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ
Всеволод Стеблюк, який провів журналістці «Вечірнього Києва» екскурсію мобільним шпиталем, легендарний медик новітньої української медицини. Про нього нам хотілося б розказати більше.
Він — Заслужений лікар України, доктор медичних наук та професор Національного медичного університету Богомольця, полковник медичної служби, а також директор ПДМШ імені Миколи Пирогова.
У ході розмови з паном Всеволодом розумієш: людина за покликом серця лікує людей.
Під час аварії на ЧАЕС медик рятував ліквідаторів. Згодом допомогав пораненим у Студентській революції на граніті, Помаранчевій революції та Революції гідності. Під час останньої — оперував в Трапезній церкві Михайлівського монастиря. А після Майдану пішов у АТО. Воював та рятував поранених бійців під час Іловайських подій. А після розстрілу колони українських військ, обмінював українських солдатів у росіян на питну воду!
Нині пан Всеволод у макарівському мобільному шпиталі приймає пацієнтів з різними скаргами: від отруєння до переломів.
Наприкінці розмови з медичним директором ПДМШ Всеволодом Стеблюком, з технічним директором Олексієм Пухою та волонтером Сергієм Макарцем розумієш: країна має незламних громадян, які всупереч руйнаціям, порушеній логістиці та великому напливу поранених, зараз гідно тримають свій фронт. Тим самим пришвидшують нашу Перемогу.
Даша ГРИШИНА, усі фото Бориса Корпусенка «Вечірній Київ»