У київському музеї показують нове «обличчя» української мови

Василь Чебаник розробляє оригінальну абетку з 1971 року. Фото надане музеєм
Василь Чебаник розробляє оригінальну абетку з 1971 року. Фото надане музеєм

В експозиції демонструють оригінали шрифтів, що створив Василь Чебаник під час розробки оригінальної абетки української мови.

У виставковій залі Музею Лесі Українки відкрилася виставка «Графіка української мови» Василя Чебаника.

Українська мова починає свою історію ще у VI столітті. Водночас замість своєї абетки ми користуємось «гражданскім шріфтом», запровадженим Петром І для російської мови в 1708-10-их років. Є версія, що він сам «начєртал» новий алфавіт і втілив за допомогою голландських майстрів.

Визначний каліграф і художник-графік, Заслужений діяч мистецтв України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, професор Василь Якович Чебаник з 1971-го року займається графічним втіленням звучання української мови. Ним створений проєкт української абетки Рутенії, що графічно одразу виділяє нашу мову з-поміж інших. Проєкт увібрав риси начертань Київської Русі і Козацької доби, класичної кирилиці і латині, зафіксував мелодійність (одну з найкращих у світі) в лінії. В ній знайшли відображення і знаки-символи, притаманні нашому менталітету і виражені в образах народної творчості.

Кураторка виставки Майя Чумак та Василь Чебаник. Фото надане музеєм

«1971 року сестра Лесі Українки, Ісідора Косач-Борисенко, характеризуючи створені візуальні образи Лесі Українки, відзначила 3 художників, які вдало зобразили не лише зовнішність, а й передали внутрішній стан. Це Фотій Красицький, Іван Труш і молодий художник Василь Чабаник. Цього ж року він почав займатися абеткою української мови, — розповіла кураторка виставки Майя Чумак. — Коли я вперше познайомилася з цією абеткою, одразу стала її прихильницею. Крім того, Василь Якович створив графічні портрети нашиї видатних діячів, ілюстрації до світової літературної класики. У фондах нашого музею маємо його матеріалів на три виставки. Ця виставка наразі дуже актуальна. Ми маємо відірватися від варварів у всьому. Щоб не було ані спільної крапочки, ані рисочки».

У 2019 році за цей проєкт Василь Якович отримав Шевченківську премію. Подія виявила значимість потреби візуальної самоідентифікації української мови. В експозиції можна побачити вибрані оригінали шрифтів, що створив Василь Чебаник в контексті роботи над розробкою та оформленням оригінальної абетки української мови. Також представлені його Шевченківська нагорода та книга, видана рутенією.

«300 років у нас в книжках, і на вулиці, і на гривнях — чужий шрифт, створений для московської мови. В часи, коли українська мова і все українське були заборонені. Нам нарешті треба одягнути нашу мову, — зазначив Василь Чебаник. — Будь-яка мова складається з двох половинок — це мелодія звуку і засоби зображення, графіка. Спеціально для неї створена. Наші вороги нам кажуть, що немає мови, тільки „наречие“.
1971 року я поїхав в Лейпциг на міжнародну виставку-ярмарку книжок. Познайомився з видатним каліграфом Естонії. Тоді дізнався, що ідеальна мова — коли кожен звук має своє зображення. А назву шрифту „Рутенія“ вичитав з книжки, кирилічну абетку назвали рутенічним шрифтом».

Експозиція працює щодня з 10:00 до 17:00 (крім вівторка)
Де: Музей Лесі Українки, вул. Саксаганського, 97
Вхід на виставку за вартістю вхідного квитка до музею: 60 грн, пільговий 30 грн.
Телефон для довідок: (044) 289 1651

Нагадаємо, у київському музеї літератури показують вишиванки українських майстринь.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»