Фінансист, депутат Київради дав пораду киянам, у якій валюті найкраще зберігати заощадження під час війни

В інтерв`ю «Вечірньому Києву» Тарас Козак відповів на запитання щодо подальшого курсу долара, гривні та як не втратити гроші в умовах нестабільного валютного ринку.
Вчора, 21 липня, Нацбанк України вперше за час війни підняв офіційний курс долара. І відразу на 25 відсотків — до 36,56 гривні за один долар. Як це вплине на комерційний курс?
Про це та інше розповів відомий фінансист, президент інвестиційної групи УНІВЕР, депутат Київради Тарас Козак.

ПАРИТЕТ ЄВРО ТА ДОЛАРА
— Пане Тарасе, днями у банківських обмінниках курс долара фактично наздогнав курс євро. Чому так сталося?
— Причин кілька. Насамперед це — складна воєнно-політична ситуація. Хоча війна йде в Україні, однак територія багатьох країн Східної Європи межує з агресивним сусідом і тому для них існує реальна загроза путінських обстрілів. Звісно, це спонукає європейські країни більше витрачати на озброєння та на заходи гарантування безпеки своїм громадянам.
Інша причина — економічна. Путін війною підриває економіку не тільки України, але і багатьох європейських держав. Втрата основного постачальника енергії (газ, нафтопродукти) в Європі може призвести до здорожчання енергоресурсів (які постійно доводиться імпортувати) та відповідно — до певного падіння економіки.
Попереду — зима, тому, зрозуміло, країнам Європи доведеться робити якісь непопулярні кроки в економіці. Це відповідно тисне на європейську валюту. Як наслідок, маємо паритет євро та долара.
— Які наслідки цього можуть бути для українців?
— А от для українців це навіть непогано. Ми, зазвичай, орієнтуємося на курс долара. Стосовно нього курс євро завжди був на 15-20% вищим.
Сьогодні Україна імпортує велику кількість європейської продукції. Тому у випадку здешевлення євро продукція для нас також стає дешевшою — відповідно на ті ж 15-20% різниці між курсами валют.
НАЙКРАЩИЙ СПОСІБ ЗБЕРЕГТИ ГРОШІ
— Чимало українців зараз перебувають у розгубленості, у якій валюті краще зберігати заощадження?
— Активи потрібно тримати у різних валютах. Частково — у гривні (краще на депозитах або у цінних паперах), частково — в іноземній валюті (як євро, так і долари).
Однак це не означає, що постійно треба гнатися за курсом й продавати одну валюту та купувати іншу. Якщо людина — не фінансист, то такі «перекуповування», можуть призвести до більших втрат, аніж зовсім нічого не робити.
Також помилкою є зберігання активів у якійсь одній валюті. Адже не так давно всі ми спостерігали, як гривня зміцнилася майже на 20% стосовно долара. Зараз відбувається падіння, а що буде у майбутньому — невідомо. Тому моя рекомендація проста: тримати активи у різних валютах, образно — розкладати яйця по різних кошиках.

ЯК МОЖЕ ЗМІНЮВАТИСЯ КУРС ВАЛЮТ
— Національний банк вчора підвищив офіційний курс долара. І відразу зріс комерційний курс: у деяких обмінниках долар вже продавали по 40 гривень. А дехто каже, що незабаром буде і по 60…
— До 21 липня офіційний курс долара жодного разу не підіймався від початку війни й був на рівні 29, 25. Комерційний, на який Нацбанк не впливає, коливався між 36 і 37 гривень за долар. Саме цей курс і є близьким до реального.
Так, вчора зранку комерційні банки підняли курс до 40, а по обіді продавали вже по 39 і нижче. Це тому, що відразу після підняття офіційного курсу спрацював ефект паніки.
Ситуація дуже подібна до лютого 2015 року (коли йшли бої за Дебальцеве). Тоді в обмінниках долар також продавали по 40 гривень, а на міжбанку — по 30 гривень з копійками. Потім у 2019 році долар впав до 24.
Останнім часом в Україні попит на валюту зменшився. Якщо раніше Нацбанк щодня із золотовалютних резервів продавав майже мільярд доларів, то за останній тиждень — всього 600 мільйонів доларів.
Причина такої ситуації у наступному: Нацбанк давно не проводив емісії (Емісія — вливання грошових коштів у грошовий потік, — ред.) грошових коштів. Востаннє це було десь місяць тому, на суму 70 мільярдів гривень.
Але наприкінці червня — на початку липня країни Заходу почали активніше допомагати Україні й, відповідно, валюта надійшла у наш бюджет. Через це Нацбанк не створює надлишкову гривню й валютний курс нормалізувався.
На мою думку, після того, як Нацбанк відпустив курс, навряд чи він буде більшим за 40. Найімовірніше, залишатиметься на рівні нинішнього комерційного готівкового курсу у межах 35-37 гривень за долар.
— Як правило, восени аграрії продають урожай, отож валюта надходить в Україну й відповідно курс гривні зміцнюється. Якщо вдасться розблокувати порти та відкрити експорт зерна, то як це вплине на курс долара?
— Експортувати агробізнесу є що. Українські аграрії торішній урожай ще не весь продали. Та й новий уже збирають.
Якщо вдасться експортувати зерно, то з одного боку це сприятиме посиленню гривні. Однак є й інший бік — під час війни податкові надходження в Україні зменшилися через скорочення роботи бізнесу, натомість потреби держави зросли. Тому закривати бюджет буде непросто.
Зараз ми залежимо від іноземних партнерів. Якщо отримаємо обіцяну фінансову допомогу від західних країн, то курс долара буде відносно стабільним. Якщо ж — ні, то навіть збільшення аграрного експорту стане недостатнім для покриття всіх потреб бюджету. Це може викликати послаблення гривні.
Під час війни існує багато чинників, які впливають на ситуацію на валютному ринку. Тому, яким буде восени курс долара, сьогодні спрогнозувати не може ніхто.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»