Він просив його застрелити: фронтова історія Сергія з Київщини
У шпиталі в Дніпрі рятують військового з села Іванків Київської області, якому у бою відірвало палець та зрізало півобличчя.
24 лютого Сергій пішов до військкомату, вже ввечері був у Білій Церкві, у третьому баті 72-ї бригади, під командуванням легендарного комбата Андрія Верхогляда.
Він згадує, як у березні українські військові так гнали окупантів з-під Києва та на Чернігівщині біля Ніжина, що одна бригада випереджала іншу.
Так було і з його підрозділом. А попереду — була підготовка до бойових дій на Донбасі.
Сьогодні він у шпиталі під постійним наглядом лікарів, ділиться спогадом, як кілька днів на Донеччині вони були постійно у бою. Не знімали шоломи та «броніки» і не спали. У окопі, під прицільним вогнем він згадує той самий важкий бій. У першу атаку на наших хлопців пішло 100-120 росіян. Відбили. Далі було ще кілька сотень піхоти, ворожа артилерія і танки.
«Мені прилетів ВОГ з підствольного гранатомета. Одразу відірвало палець на руці та не стало автомата. Побратими казали, що його підствольна кришка відлетіла і зрізала мені праву сторону обличчя. Я просив, щоб мене застрелили, бо сил терпіти біль не було. Але хлопці мене врятували», — розповів Сергій.
Такі миттєвості, коли осколок, або зламана техніка стають зброєю і обертаються проти людини — трапляються. І від них застрахуватись неможливо.
Сергій згадує той момент вночі з 19 на 20 червня… сьогодні йому роблять операції, лікують і він розуміє, що головним є те, що у тому бою він вижив і його товариші встигли вчасно передати медикам. Він у шпиталі…
Права сторона його обличчя вся перебинтована. Там майже немає носа, сильно пошкоджені тканини обличчя, перелом щелепи. Лікарі кажуть, що на праве око він більше ніколи не буде бачити. Та чоловік в те не вірить і сподівається, що якщо око ще залишається там, то й зір можна буде відновити.
Волонтери, які розповіли історію бійця, кажуть, що він дуже переживає через бойову травму і у першу свою зустріч з волонтерами у реанімації Сергій запитав: «Я не такий вже страшний? Погляд не відведете?»
Попереду в Сергія ще не один десяток операцій з реконструкції обличчя, відновлення функцій дихання і за кілька років — пластика.
Життя змінилось у мільйонів українців 24 лютого 2022 року. Історія Сергія з Іванкова — про ціну кожного ранку, коли ми прокидаємось живими. У тих боях загинув і його легендарний командир Андрій Верхогляд, залишивши сиротою донечку та вдовою дружину. Це історії про ціну, яку щохвилини платять на фронті молоді чоловіки та жінки. Важливо знати такі історії й зважувати, чим Україна платить за суверенітет, свободу і просто право та можливість кожного з нас мати власну країну.
Військовий журналіст з Києва Данило Іщенко отримав важкі поранення і потребує допомоги.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»