Ада Роговцева святкує ювілей на київській сцені
16 липня — день народження однієї з найвідоміших жінок України, талановитої акторки театру та кіно, народної артистки України, Шевченківської лауреатки, Героя України — Ади Миколаївни Роговцевої.
Ада Миколаївна народилася на Сумщині. Мріяла бути журналісткою, але стала геніальною акторкою. Її кар’єра розпочалася дуже стрімко.
Після закінчення Київського державного інституту театрального мистецтва імені В.К. Карпенка-Карого Ада Роговцева пішла працювати в Національний академічний російський драматичний театр імені Лесі Українки. А в 23 роки стала заслуженою артисткою УРСР, зігравши головні ролі в трьох виставах. Знаковою для акторки залишається роль Гелени Модлевської у п’єсі «Варшавська мелодія» (1967). Театру Ада Миколаївна присвятила 35 років.
Ще будучи студенткою. Ада Роговцева дебютувала в кіно, зігравши у стрічці «Кривавий світанок». Це була екранізація повісті Михайла Коцюбинського «Фата Моргана». Популярність актрисі принесли ролі Марії Ткачової у фільмі «Салют, Маріє!» (1970) та Ганни Кафтанової у кіноепопеї «Вічний поклик» (1973–1983). Сереї її кіноролей — Донни Анни («Камінний господар»), Наталії Башкірцевої («Приборкання вогню»), Анни Кафтанової («Вічний поклик»), матері («Було у батька три сини») та інші.
Актриса зіграла понад 50 ролей у театрі, а її фільмографія нараховує понад 140 стрічок. Серед нагород — чотири театральні премії «Київська пектораль», кінопремія «Золота дзиґа».
Ада Миколаївна — викладачка Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого-Карого та Київського національного університету культури і мистецтв.
З 2014 року займається волонтерською діяльністю, підтримує наших воїнів, виступає перед ними на передовій та у госпіталях.
«Ада Роговцева належить до митців, які не просто образи дарують нам, а й світогляд, кут бачення світу, а іноді й долю. Вона справжня Зірка — нею не тільки захоплюються, за нею йдуть, їй наслідують, — зазначив кінознавець Сергій Тримбач. — І нині, у це страшне лихоліття, Ада Роговцева є втіленням гідності, людської та національної. Ось що недавно заявила вона (цитую за газетою „Дзеркало тижня“): „Ніяких переговорів з цим ворогом (Росією.- С.Т.) бути не може. Не смійте торгувати нами! Не смійте у черговий раз повертати Україну на круг зрадництва!“. А вже дехто, таке враження, готовий на той круг повернути… Не дозволить Ада Миколаївна, не дозволить. Ось чому нація повинна мати авторитетів — без них влада почувається важняком, попри наявність у ній гнилі і сморідних вонючок. А так знатиме своє місце».
«Так от, суто від відчуттів: громадянська активність актриси, її численні мандрівки у зони ризику на Схід України — то є її інстинкт материнства, що перекриває усі „політичні“, громадянські та інші мотиви, — вважає театральний критик Олег Вергеліс. — І тому з таким захватом і навіть з обожнюванням молоді українські солдатики, захисники України, нині і дивляться в очі знаменитої актриси, яку не бачили ані у кіно, ані у театрі, в епоху її тотальної масової популярності. Ці діти бачать у ній не Батьківщину-Матір, не Героя України і не кінозірку, а, насамперед, усеукраїнську щиру сердешну матір. Яка знає, що таке втрата рідної дитини не з мистецьких чи медійних сюжетів, а з власного трагічного досвіду».
У свій день народження Ада Миколаївна вийшла на сцену МЦКМ у виставі «Схоже на щастя». Ця іронічна та трохи сумна комедія розповідає історію дивної спільної подорожі двох жінок. Обидві втекли від залежності і приреченості на непотрібність. Марго і Клод — абсолютно різні. Зустрічаються вони зовсім випадково, проте стають необхідні одна одній.
«Сьогодні, як зазвичай — гратиму! Не треба квітів. Я багато мала їх за життя! Вони тішать мене і радують, але справжню радість дає можливість наблизити Перемогу! Бо хіба ж ми радіємо зараз? Хіба можемо щось святкувати? — написала актриса. — Замість букету — на карту Дрібне сузір‘ячко. Бо акумулятори, дальномери, ремонти машин. Переліки безкінечні і множаться! Перемоги хочу! Тоді посвяткуємо!»
Також Ада Миколаївна розповіла, що відкрився передпродаж на нове видання книги «Свідоцтво про життя», що вийшла у світ у 2013 році.
«За життя назбиралося стільки всіляких історій, що у мене виникла потреба розшифрувати свої щоденники і театральні нотатки різних років. А кілька друзів, на яких „перевірила“ розшифроване — наполягли на виданні книги. Починалося все з коротких ессеїв — як підписи під фотографіями. Така собі галерея портретів. Та врешті вийшла велика досить таки розповідь — про життя, про родину, про людей, відомих і не дуже, які йшли зі мною поруч весь життєвий шлях, — зазначила вона. Цієї книги вже давно немає у книгарнях, а люди часто звертаються до мене із питанням, де можна придбати книгу».
Друге видання виходить у світ майже через 10 років — оновлене, доповнене, українською мовою. Замовити книгу можна вже зараз на спеціально створеному сайті. Тираж нового видання буде обмеженим.
Ми приєднуємося до привітань та бажаємо Аді Миколаївні перемоги, міцного здоров’я та многая літа!
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»