Перший крок до Незалежності: 32 річниця Декларації про Державний Суверенітет України

Підписи народних обранців на історичному документі. Фото: Верховна рада України
Підписи народних обранців на історичному документі. Фото: Верховна рада України

Доленосний історичний документ став першим виявом українців на шляху до самостійного політичного та економічного розвитку.

Декларація проголошувала суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, а також, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

Положення декларації наголошували на економічній самостійності України та рівності всіх громадян перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять. З моменту ухвалення, громадяни всіх національностей вважалися народом України.

Декларація визнавала самостійність республіки у розв’язанні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.

Народні депутати після схвалення Декларації про Державний суверенітет. Фото з відкритих джерел

Також, у документі проголошувалося право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами.

Декларація про Державний суверенітет визначила базові принципи, що знайшли своє подальше втілення у майбутній Конституції України 1996 року.

Текст документу на першій шпальті «Вечірнього Києва» за 18 липня 1990 року. Фото з архіву видання.

За радянських часів прийняття документа вважалося революційним, а майже всі його положення суперечили чинній тогочасній Конституції УРСР 1978 року.

«За» прийняття проголосували 335 депутатів, зокрема абсолютна більшість комуністичної партії. Лише 4 обранці були «проти», утримались — 26.

За спогадами тогочасних парламентарів, пророчі слова вимовив під час своєї промови відомий політичний діяч та народний депутат Левко Лук’яненко:

«Ця Декларація — це програма виходу України з-під влади Москви. Від нас з вами залежить, чи стане вона практичною програмою будівництва незалежної України, або промосковським комуністам вдасться перетворити її у черговий порожній папірець».

Прийняття документ наблизив історичний розпад радянскої системи. Фото з відкритих джерел

27 липня 1990 р. Сенат Республіки Польща прийняв ухвалу з приводу проголошення Україною власного державного суверенітету.

У тексті документа зазначені наступне:

Поляки, які свободу і незалежність Вітчизни вважають своїми основними цінностями, цілком розуміють той переломний момент в історії України, — сусіда, з яким бажають жити як рівні та близькі собі народи, а також розвивати співпрацю у всьому.

Мітинг під Верховною Радою у день прийняття Декларації. Фото з відкритих джерел.

На думку істориків, прийняття цього документу стало свідченням, що неминучий розпад комуністичної тоталітарної системи є лише питанням часу. Хоча, тоді мало хто у це вірив, а у першу річниці її прийняття комуністичні лідери урочисто несли квіти до монумента Леніну….

Декларація про Державний Суверенітет сприяла відродженню духу вільності українців, що допомагає нам сьогодні виборювати наше майбутнє у кривавій війні проти російських загарбників.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»