«Для недобросовісних забудовників війна — не перешкода», — депутатка Київради Зоя Ярош

Зоя Ярош під час засідання сесії. Фото: з архіву депутатки
Зоя Ярош під час засідання сесії. Фото: з архіву депутатки

Досвідчена адвокатка, членкиня комісії архітектури в інтерв`ю «Вечірньому Києву» розповіла, як сьогодні захистити історичну спадщину столиці та про «свій фронт» під час війни.

Зою Ярош звістка про війну застала в Києві. Приблизно о п’ятій ранку пролунав вибух збитої ракети прямо в 300 метрів від квартири, де відпочивала жінка та її діти. Відтоді, як в усіх українців, у неї розпочався новий, непростий період життя…

Зоя Ярош — депутатка Київради. Фото: з архіву депутатки

РАШИСТИ ПОШКОДИЛИ ЗАМІСЬКИЙ БУДИНОК

— Зою Володимирівно, чи відразу зрозуміли, що розпочалася війна і чому вирішили залишитися у Києві?

— Звук вибуху, який ми почули, не можливо було сплутати ні з чим. Тому я одразу зрозуміла, що почалась широкомасштабна війна. Відкрила сайти новин і прочитала заяву путіна, а також інформацію про ракетні атаки на міста майже по всій Україні.

Зізнаюся, моїй сім’ї було страшно так само як і всім українцям. Однак думок про те, що кудись треба їхати за кордон та шукати там прихистку, не було.

Україна — це моя країна, саме тут мій дім, мої колеги, робота і все моє життя, яке не спакуєш у валізи і не вивезеш за межі країни.

Більше, кожен з нас в житті в той чи інший момент робить вибір, за який несе відповідальність. Для мене такий вибір відбувся у 2020 році, коли я прийняла свідоме рішення балотуватись до Київради.

Оскільки збройний конфлікт із росією почався ще у 2014 році, я прекрасно усвідомлювала наслідки свого вибору піти до влади та взяти на себе відповідальність не лише за свою сім’ю, а також за свій колектив та виборців. Тому варіанти залишити місто, країну взагалі не розглядались.

— Але ж у вас — сім`я, діти. А Київ у той час жорстоко обстрілювали…

— У перший день війни був план жити з сім’єю у дачному будинку, розташованому у Димерській громаді Київської області.

Я вважала, що для дітей це було б більш зручно. Адже не треба спускатись вночі з надцятого поверху у бомбосховище. Також було б мобільно знаходитися поруч з місцем роботи, куди я могла приїхати в будь-який час дня і навіть уночі.

Однак, російські загарбники наш будинок пошкодили, взявши в окупацію територію Димерської громади в першу ж добу вторгнення.

Тому єдине місце, куди ми могли б безпечно переїхати, було заблоковане. Ми лишились в Києві.

Зоя Ярош: надійшла гуманітарна допомога. Фото: з архіву депутатки

ПРО ВНЕСОК У ПЕРЕМОГУ

— Під час війни багато українців намагаються відшукати свій фронт, щоб допомагати країні. На якому фронті «воюєте» ви?

— Вважаю, єдиний фронт який є в Україні, це той, який тримають Збройні Сили України. Там весь час дуже нелегко. Адже захист та повернення кожного метру української землі дається надзвичайно важкою ціною.

Всі інші українці просто забезпечують надійний тил, де кожен з нас може бути корисним Батьківщині. Тому українці, як бджоли, включились гуртом у волонтерський рух та допомогу як армії, так і постраждалим внаслідок війни.

Ми — велика нація. І це — без перебільшень. Ми вміємо гуртуватись, ми з великою повагою та любов’ю ставимось до наших захисників і намагаємось забезпечити їх всім необхідним. Допомога кожного — це внесок в нашу якнайшвидшу перемогу.

Тому особисто я дуже вдячна за співпрацю ГО «Європейські цінності для України». Разом ми організовували допомогу мешканцям деокупованих територій, внутрішньо переміщеним особам, лікарням та військовим підрозділам.

Неймовірно вдячна іноземним партнерам з якими на постійному контакті та які надають допомогу.

— Можете назвати цих благодійників?

— Наприклад, благодійні організації землі Гессен в Німеччині. Завдяки їм, нам вдалося організувати допомогу найнеобхіднішим дорогим обладнанням та ліками для Київського військового госпіталю.

А Франко-українська асоціація «Тризуб» надала гуманітарну допомогу — медичну та іншими засобами, як для військових, так і для цивільного населення. Їх допомога надійшла у найнеобхідніший час та була розподілена у найгарячіші точки, в тому числі військовим медикам. Співпраця з ними триватиме й надалі.

— Як мені відомо, ви як юрист брали участь й у розробці важливих звернень…

— Разом з колегами з Асоціації адвокатів України розробили та направили численні звернення до міжнародних юридичних спільнот про припинення співпраці з росією та її організаціями, як державними, так і юридичними, в тому числі бізнесом.

Також направили звернення до компетентних органів 152 країн про визнання дій росії геноцидом за Конвенцією про запобігання геноциду.

Також ми ніколи не забували про киян, котрі потребують допомоги. І до цього часу вони отримують необхідні засоби гігієни, дитяче харчування та деякі ліки прямо в моїй депутатській приймальні на Печерську.

— З якими цікавими людьми за цей час вдалося поспілкуватися?

— Кожен наступний день — це десятки нових знайомств із абсолютно неймовірними людьми, які без піар-заходів допомагають військовим і населенню.

Колись я може й книжку напишу про події та людей під час війни. А зараз просто хочу сказати «дякую» кожному з них, бо в єдності сила!

Зоя Ярош: допомагаємо як військовим, так і цивільним. Фото: з архіву депутатки

ВАЖЛИВІ ПРОЄКТИ РІШЕНЬ

— Над якими проєктами рішень працюєте у Київраді?

— Київрада працює багато, бо проблем у місті вистачає. Наразі хотіла би виділити один із таких нагальних і необхідних на сьогодні проєктів рішень, над яким я працювала, це — «Про деякі питання позбавлення міста Мінськ (Республіка Білорусь) статусу міста-побратима міста Києва». 9 червня його ухвалили депутати на пленарному засіданні сесії Київради.

Також на розгляді в КМР перебувають не менш важливі проєкти рішення, які стосуються фізичної безбар’єрності транспортної інфраструктури міста Києва, обмежувальних заходів щодо закупівель автомобільних транспортних засобів, країною походження яких є білорусь та ін.

Зоя Ярош: надійшли «медичні» сумки. Фото: з архіву депутатки

ПРО ТИХ, КОМУ ВІЙНА «НА РУКУ»

— Попри війну у Києві недобросовісні забудовники продовжують руйнувати історичні будівлі. Наприклад, намагалися знести Поліцейську дільницю 1902 року, що знаходиться за адресою Цимлянський провулок, 3. Чому такі випадки трапляються навіть у воєнний час?

— Як би прикро це не звучало, але недобросовісні забудовники нікуди не зникли. Навіть попри те, що в країні йде війна.

Поки місцева влада зосереджена на вирішенні питань щодо допомоги як військовим, так і цивільним у зв’язку зі збройною агресією росії, недобросовісні забудовники користуються моментом та нищать історичні будівлі.

Варто зазначити, що навіть у мирний час такі забудовники часто нехтували нормами законодавства у сфері культурної спадщини та цілеспрямовано руйнували будівлі, які належать до пам’яток архітектури. Таким чином, під виглядом реконструкції, знищувалися історичні будівлі, садиби.

Враховуючи негативну тенденцію щодо руйнування історичних будівель, Київрада 31 серпня 2021 року ухвалила рішення про введення мораторію на підготовчі роботи. А також — на будівельні роботи з реконструкції та/або нового будівництва на історичних будівлях ХІХ-ХХ століття на території міста Києва, яким може загрожувати знищення або пошкодження.

Зокрема, цим рішенням передбачається захист та охорона історичних будівель на період їх виявлення та дослідження, чіткого визначення охоронного статусу таких об’єктів, збереження історичної самобутності міста, захисту його традиційного характеру середовища, а також популяризації культурної спадщини, яким може загрожувати знищення або пошкодження.

На сьогодні режим збереження, використання об’єктів культурної спадщини регулюється ЗУ «Про охорону культурної спадщини». На превеликий жаль, у ньому відсутні чіткі та дієві механізми врегулювання питань реставрації та збереження будинків, які належать до пам’яток архітектури.

Додатково потрібно зазначити, що відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Тому недобросовісні забудовники, нехтуючи нормами законодавства у сфері культурної спадщини та користуючись ситуацією, яка склалася в країні, й надалі продовжують руйнувати історичні будівлі задля задоволення власних інтересів.

— Як можна захистити місто від таких «руйнівників»?

— Насамперед, вважаю, потрібно підвищити розмір штрафів за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Адже на сьогодні вони дуже мізерні.

А також слід чітко на законодавчому рівні врегулювати питання щодо збереження пам’яток архітектури, щоб змусити власника пам’ятки про неї дбати.

Зоя Ярош з колегами-депутатами. Фото: з архіву депутатки

— Поділіть планами після перемоги.

— Навряд чи це можна назвати планом, але в перші дні після нашої перемоги буду максимально зустрічатись і обійматись: з друзями, рідними, знайомими.

З тими, котрі були весь цей час поруч, котрі перебували в окупації, котрі воювали, з тими, хто був з дітьми за кордоном, хто знаходився під обстрілами у різних місцях України. Бо саме люди є найбільшою цінністю і найбільшим ресурсом країни. Кожен з них і ми всі разом йдемо до цієї перемоги, допомагаючи її наблизити.

Гадаю, ці важкі часи збільшили розуміння один одного, відчуття плеча поруч (навіть якщо нас розділяють сотні кілометрів) та усвідомлення того, чого ми дійсно прагнемо. І саме це веде нас до перемоги і забезпечить відбудову України — єдиної, сильної, вільної та справедливої.

Ми точно станемо однією із найрозвиненіших країн світу з шаленим потенціалом та інвестиційним майбутнім бо «Ukraine is the country of great people!».

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»