Боєць ЗСУ, депутат Київради назвав рецепт швидкої перемоги України у війні з росією

Учасник АТО, ветеран війни, депутат Київради Олександр Погребиський з першого дня війни обороняв столицю у складі 206-го батальйону ТрО.

Коли Київ звільнили від ворога, Олександр пішов до військкомату і мобілізувався на фронт. Нам вдалося у телефонному режимі зв`язатися з ним і взяти коротке, але важливе інтерв`ю.

ДЕПУТАТСТВО ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

— Пане Олександре, де ви зараз служите?

— Точно не можу сказати, але недалеко від того міста, де в Україні вирощують кавуни.

— Чому пішли на фронт навіть без повістки? Ви — відома людина, депутат, тож могли залишитися у столиці, де відносно безпечно…

— Ви сказали ключову річ — я депутат та відома людина… А це означає дуже високу відповідальність. Означає, що за тобою спостерігає багато людей, тому маєш бути для них прикладом.

Коли в країні йде повномасштабна війна, то всі її громадяни повинні працювати на ЗСУ. Всіляко допомагати їм, якщо немає можливості піти на фронт, і захищати свою Батьківщину зі зброєю в руках.

Я маю бойовий досвід, оскільки у 2015-2017 роках служив у десантно-штурмовій бригаді в АТО. Тому, переконаний, що у цей непростий час українці (у тому числі й мої виборці) більше хотіли б, аби я захищав їх на фронті, аніж перебував у тилу.

СИТУАЦІЯ НА ФРОНТІ

— Якою є ситуація на вашій ділянці фронту?

— Знаходимося на першій лінії фронту. Противник активно обстрілює наші позиції. Для цього використовує танки, безпілотники, міномети, артилерію.

Але ворог нами «придушений» і зараз у пригніченому стані. Це сталося завдяки активному застосуванню реактивної системи залпового вогню HIMARS. Наші цілі — військові бази росгвардії та пункти управління ФСБ.

— Чи відчувається, що вже надходить зброя від партнерів?

— Давно відчувається. Не тільки зброя (ручна, стрілкова), але й техніка.

Зброя — сучасна і для нас нова. Коли вона надходить у підрозділи, то бійці, які її обслуговують, проходять короткотермінові навчання у країні, яка надає таке озброєння.

Завдаючи точкові та точні удари по ворожих позиціям, успішно відбиваємо атаки. Звичайно, противник має значну перевагу в артилерії. Проте, завдяки нашим ударам по рашистських складах боєприпасів, у росіян вже немає такої кількості зброї, якою вони звикли обстрілювати українські позиції та мирні міста.

— Чи достатньо всім необхідним забезпечені наші бійці?

— Цілком достатньо. Це стосується як тилового, так і бойового забезпечення. Єдине — є потреба у безпілотниках, оскільки їх часто збивають. Така техніка дуже потрібна для коригування роботи нашої артилерії та піхоти.

ДЕПУТАТСЬКА РОБОТА

— Чи вистачає часу займатися депутатською роботою?

— З початку депутатської діяльності мені вдалося сформувати ефективну команду помічників. Двоє з них також захищають Україну на передовій і я пишаюся цими людьми.

Інші залишилися на місці та займаються наданням допомоги виборцям нашого депутатського округу. Звичайно, це відбувається у рамках місцевого бюджету, який на жаль, дуже зменшився у період воєнного стану.

Також, якщо дозволяє бойова ситуація, я приїжджаю на сесії Київради, проводжу консультації з помічниками, спілкуюся з виборцями.

ЗАГРОЗА З БОКУ БІЛОРУСІЇ

— На вашу думку, чи велика зараз загроза нападу з боку білорусії?

— Як свідчать дані розвідки, біля північних кордонів України дислокуються і російські підрозділи, і білоруська армія.

Зараз у білорусії проводяться навчання, які можуть бути підготовкою до наступальних дій. Інша річ, бійці білоруської армії не дуже вмотивовані воювати, адже у порівнянні із ЗСУ вони не мають бойового досвіду.

Загроза нападу велика, але ЗСУ готові до будь-якого сценарію, включаючи відбиття атак з північних кордонів.

РЕЦЕПТ ПЕРЕМОГИ

— Можливо, ви хочете звернутися до киян…

— Хочу звернутися не лише до киян, а й до всіх українців. Люди мають розуміти, що ця війна не спринт, а — марафон. Тому буде непросто, але найважчі часи вже позаду.

Всім нам треба пройти цей марафон з гідністю. Головне — не сваритися, а допомагати один одному і вірити у ЗСУ. Це — простий, але дієвий рецепт нашої перемоги. Якщо ми його дотримуватимемося, то війна закінчиться набагато швидше.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»