У київському музеї презентували виставку про ленд-ліз: фото
Експозиція засвідчує неперервність традицій взаємодопомоги демократій у боротьбі з агресивними диктатурами.
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні представили виставку «Ленд-ліз. Перезавантаження». Вона розмістилася у стінах Нижньої Московської брами ХVІІІ ст., що віднедавна після реставраційних робіт запрацювала як частка експозиційного простору.
Тема проєкту наразі дуже актуальна. Експозиція розповідає про той важливий аспект міжнародної співпраці, з яким Україна пов’язує серйозні надії. Адже він повинен посприяти очікуваному всіма нами ключовому зламу в перебігу нинішньої війни на користь нашої держави й усього цивілізованого людства. Власне мова тут про війну в ширшому сенсі — вільного світу з агресивним мілітаризмом.
У 1941 році упровадження програми ленд-лізу ініціював 32-й президент США Франклін Рузвельт. За тих часів вона стала одним із вирішальних чинників перемоги коаліції союзників, хоча це й намагалися заперечити у СРСР і росії.
Цьогоріч 9 травня 46-й президент Джозеф Байден підписав Закон про ленд-ліз для оборони демократії України від 2022 р. (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act of 2022). І нині цей юридичний акт став конкретним сигналом світові про те, що уряд США вірить в Україну й оцінює її Збройні сили як потугу, здатну завдати за сприяння союзників нищівної поразки агресорові, який розпочав повномасштабне вторгнення на територію суверенної держави. «Вечірній Київ» вже писав про переваги цієї програми.
Музейники врочисто відкрили виставку разом з американськими військовими, які воюють зараз за Україну.
«У представлених нині поміж стін історичного склепіння документах і артефактах, дуже й дуже різноманітних, експозиція віддзеркалює реальність двох ленд-лізів. Давнього — організованого задля перемоги над гітлерівським режимом — і нинішнього — задля перемоги над путінським», — зазначив на відкритті виставки міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Генеральний директор музею Юрій Савчук подякував партнерам, які взяли участь у створенні проєкту, зокрема Бібліотеці Конгресу й Національному управлінню архівів та документації Сполучених Штатів Америки.
Крім предметів із фондів самого музею та американських експозитів, на виставці представили артефакти, надані Генеральним Штабом Збройних Сил України.
Про роботу над виставкою від ідеї до втілення розповідав куратор виставки Андрій Солонець. Документальні та фотосвідчення охоплюють два історичні періоди: 1941–1945 й 2021–2022 року. Йдеться про історію мілітарної та економічної співпраці.
Куратор підкреслив унікальну легенду кожного експоната. Багато що із артефактів доступне для публічного огляду вперше. Приміром комплекс Javelin, днями привезений до Музею прямо з поля бою, яким бійці 93-ї бригади нещодавно успішно «демілітаризували» російський танк.
Один із найбільш глибоко символічних експонатів виставки — обгорілий фрагмент прапора США. Його знайшов під час боїв на дорозі біля міста Ірпінь американець «Рейнмен». Відтоді — носив часточку прапора своєї країни при собі в нагрудній кишені однострою, а тепер передав до фондової колекції музею.
На офомленням виставки працював художник Антон Логов. Представлені й його роботи — малюнок «Смерть путіна» і скульптура «Літак допомоги».
Виставка засвідчує неперервність традицій взаємодопомоги демократій у боротьбі з агресивними диктатурами та спростовує продукований в СРСР та сучасній росії міф про незначний вплив програми ленд-лізу на здобуття перемоги над нацизмом і мілітаризмом.
Графік роботи: вівторок — неділя від 10.00 до 19.00.
Адреса музею: вул. Лаврська, 24
Вартість квитка: для дорослих — 30 грн, для студентів та школярів — 20 грн.
У музеї також відкрита перша в світі музейну виставку з артефактами російської агресії «Україна — розп’яття». Нещодавно до цієї експозиції передали прапор, що майорів над «Азовсталлю».
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»