У Києві художники перетворюють на казку територію дитячого інтернату
На стінописі зобразять пів сотні казок, національний розпис, українських видатних діячів та магічних мавок.
До повномасштабної фази війни столична фотохудожниця Євгенія Фулен запропонувала керівництву Дитячого будинку-інтернату, що у Святошинському районі, розмалювати територію їхнього закладу зовні та зсередини.
Пропозицію радо підтримали і дирекція, і самі вихованці закладу.
«Памʼятаю, як я з чоловіком прийшла до діток, аби розповісти, що розмалюємо їм увесь заклад! Вони так зраділи, що побігли мене обіймати. Тоді була зима, і я подумала: «Дайте мені сонячні окуляри — я хочу плакати», — зворушливо пригадує журналістці «Вечірнього Києва» Євгенія.
Втім через воєнний стан в країні, роботу над стінописом розпочали лише місяць тому. А в самому інтернаті залишилося 30% вихованців, віком від 8 до 36 років. Інших — евакуювали в Німеччину на час воєнних дій.
Дітки тут з особливостями — у них помірна розумова відсталість. Тому зображення на стінах та воротах закладу — це радше помічна складова реабілітації. Вони концентрують увагу на малюнках, роздивляються їхні контури, обличчя персонажів та, головне, заспокоюються в такий непростий час.
«Ми хочемо занурити дітей у тотальну казку. Адже зараз їм, як ніколи раніше, потрібно почувати себе маленькими та захищеними. Тому працюємо з величезним стимулом», — каже авторка проєкту.
Проєкт масштабний та має назву «Міфологія стежками України». До слова, це вже третій та найбільший проєкт Євгенії Фулен.
Малюнки починатимуться від воріт і переходитимуть на фасад закладу.
«Ззовні ворота ми пофарбуємо у кольори нашого прапора, а зверху зобразимо відомих українських діячів, на кшталт Шевченка та Франка. Всередині — усміхатимуться казкові персонажі. А прикрасою головного корпусу стануть мавки!» — продовжує дівчина.
Територія інтернату займає понад 4 тисячі квадратних метрів, тому команда волонтерів-художників намагається за вечір зробити максимум на локації, аби якомога швидше переходити до наступної зони. А їх тут будуть десятки!
«Чесно кажучи, в нас давно було бажання додати кольорів у нашому інтернаті. Адже тут, у подвірʼї, проходить багато реабілітаційних уроків для хлопців з особливостями. Хочеться, щоби вони виходили й бачили навкруги красу. Як одного дня Євгенія сама запропонувала зробити таких великий у прямому значенні подарунок. Ми з вдячністю його зараз приймаємо», — розповідає нашому виданню Дмитро Купрійчук, директор Святошинського дитячого будинку-інтернату.
Перші спроби додати кольорів на подвір’ї дитячого будинку виникли кілька років тому в нянечки закладу — пані Алли. Тоді вона охоче взялася за пензлик з фарбою та розмалювали внутрішню стіну воріт, що біля дитячого майданчика.
З мультперсонажами майданчик справді виглядає веселіше. Проте зараз вихователі просять команду творчих волонтерів намалювати ще й ігри для розвитку діткам.
Старі малюнки скоро зафарбують і на їхньому місці зʼявляться герої.
МАВКИ З РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ ТА ПЕСИК ПАТРОН
Головне «полотно» розташують на головному корпусі будинку-інтернату. Саме там зобразять 40 чарівних мавок.
Усі казкові дівчата — реальні й раніше були під прицілом об’єктива Євгенії. Їх вона попросила попозувати спеціально для соціального стінопису.
Кожну їхню фотографію фотохудожниця графічно обіграла у міфологічному стилі.
«Ну яка ж красуня не хоче бачити себе на муралі? Тим паче з такою важливою соціальною складовою», — усміхнено говорить Євгенія.
На внутрішній же стороні воріт та на додаткових будинках закладу прикрасять впізнаваними кожному героями. Одна з них — найвідоміша українська мультяшна трійця — козаки — вже майже закінчена.
Аби точнісінько вималювати риси обличчя знайомих нам чоловічків, волонтерам-муралістам потрібен не один вечір в оточенні проєктора, дробини, фарби та пензликів.
«Ось так, починаючи з контуру, поступово вимальовується великий мурал, який стає прикрасою цегляного сірого будинку», — каже Євгенія.
Не обійдеться й без сьогоднішніх улюбленців. Одним з таких може стати легендарний чотирилапий помічник рятувальників, який один за одним знаходить вибухівки, — песик Патрон.
«Діти обожнюють Патрона. Для них він маленький чарівник, який носиком винюхає небезпеку та рятує тисячі життів!» — додає дівчина.
ВИХОВАНЕЦЬ ІНТЕРНАТУ ТА РОЗЧУЛЕНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ
Щодня вони бачать результати робіт талановитих муралістів. А деякі з вихованців, навіть, приєднується до великого.
«Один з хлопців, 23-річний Сергій, вже майже опанував пензлика та балончика в руках. Спочатку він спостерігав збоку за нашими роботами, а потім зголосився долучитися…Він молодець!» — каже Євгенія.
А якось до роботи доєднався друг дівчини, який у лавах ЗСУ. Під приємним враженням захисник зняв з рук свій годинник та подарував його Сергію.
ПІВ ТИСЯЧІ ЛІТРІВ ФАРБИ ТА РЕКОРД ЄВРОПИ
Над проєктом клопітливо працюють не тільки Євгенія Фулен, та її команда «Фулленко муралес», а й волонтери-художники Тіна Діденко, Євген Діденко, Юрій Козлов, Ольга Кривенко, Софія Хвостикова, Андрій Датура, Антон Мотор, Анастасія Свириденко та Вікторія Ярош.
Оскільки робота не комерційного характеру, не всі мають змогу регулярно творити на території інтернату. Однак до десяти волонтерів включно з авторкою проєкту Євгенією щовечора шумлять тут банками з фарбою. Як правило, після роботи.
Попри головну задачу митців, вони мають ще ретельно підготувати зону, на яку наноситимуться мазки. Оперативно працювати поки що не дозволяє кількість людей.
Відтак, Євгенія закликає добровольців, які хочуть доєднатися до реалізації глобального соціального проєкту чи захочуть допомогти охайно прибрати територію будинку-інтернату, писати їй на сторінку в фейсбуці.
«Волонтери можуть пропонувати й свої ескізи. Головне, щоби вони перегукувалися з загальною концепцією», — уточнює Євгенія.
Проєкт створюється за підтримки Святошинської районної адміністрації, Інституту мистецтв художнього моделювання та дизайну Сальвадора Далі, Святошинського дитячого будинку інтернату. Але фінансову частину тримає на собі Євгенія. Точніше, її вдячні клієнти, які підтримують проєкт.
«Дівчата, яких ми зображатимемо як мавок дуже фінансово допомогли проєкту. Завдяки їхній символічній подяці в нас є фарба та можливість втілювати задумане. Фарби, правда, йде багато. Загалом близько пів тисячі літрів знадобиться, щоби розмалювати все!» — вважає Євгенія.
Найоптимістичніший термін для закінчення муралу — початок осені. Однак все залежатиме від кількості залучених волонтерів та фінансової підтримки соціального проєкту.
Наприкінці розмови Євгенія зізнається: стінопис вже подали на рекорд України у номінації «Найдовший мурал у категорії казок та міфології».
«А там, скоріше за все, ми вийдемо на рекорд Європи й не тільки…» — інтригуючи резюмує дівчина.
Якщо бажаєте задонатити добровольцям-муралістам, ми залишаємо карту на імʼя Євгенії Артюхової: 4 149 629 350 344 339.
Даша ГРИШИНА, фото Ярослав ХРАМОВ «Вечірній Київ»