Арт-директор «Платформи» Роман Тугашев знає все про вуличну їжу

Арт-директор «Платформи» Роман Тугашев знає все про вуличну їжу

Уже кілька років на давно покинутих промислових площах колишнього Дарницького шовкового комбінату існує інше підприємство – модний, сучасний арт-завод «Платформа». За три роки команді автора й організатора фестивалів вуличної їжі Романа Тугашева вдалося провести ребрендинг Лісового масиву та «прописати» тут і дизайнерів, і айтішників, і підприємців, і навіть… саму вуличну їжу. 
– Романе, розпочнімо зі смачного, бо саме з ним у більшості киян асоціюється «Платформа», – з вуличної їжі… 
– Коли ми організовували фестиваль вуличної їжі вперше, вона у багатьох асоціювалася із шаурмою, хот-догами, чимось таким. 
– А сьогодні? 
В Україні вулична їжа трохи розвинулася в Києві, слабкі паростки помітні на вулицях Львова та Одеси. А от у світі це вже давня практика. Їсти на вулиці змушує ритм життя. Вулична їжа найчастіше сприймається як щось поза сезоном. Якщо раз скуштував і сподобалося – будеш її фанатом. Я і сам, коли буваю у закордонних мандрівках, завжди пробую щось нове та екзотичне. Наприклад, так звані стріт-фуди – з усілякими жучками-павучками, м'ясом крокодила, ската, верблюда. 
– Чи може вулична їжа бути корисною? 
Чому б і ні? Ось уже три роки долаємо стереотипи, доводимо, що вулична їжа може і має бути якісною. Корисною вона теж може бути, але це на ваш смак. Киянам, до речі, здорова вулична їжа не дуже смакує. Котлети на пару і булочки з таким же дієтичним лососем та інші здорові страви із купою зелені не затрималися на ринку вуличної їжі. Однак нинішня вулична їжа – це не лише гамбургери і хот-доги. Є і супи, і всілякі салати, азіатська їжа. Сьогодні модно розробляти різні вуличні страви із м'яса. На Бессарабці навіть продають еклери з ікрою щуки. Звучить незвично, смакує оригінально. 
– Вулична їжа почалася з парковки на «Даринку». Потім перемістилася до арт-заводу «Платформа». Коли все починалося, не виникала думка, що промислові території – не місце для їжі, моди, відпочинку? 
– В Європі давно вже на таких територіях прищеплюють мистецтво. У Києві теж є кілька прикладів. Сьогодні загальна територія «Платформи» – 120 тисяч «квадратів». 25 тисяч квадратних метрів – офіси. Є майстерні, галереї. Для розваг і відпочинку виділили 10 тисяч «квадратів». Це той простір, який важко знайти десь у центрі міста. А на покинутому заводі таке можна влаштувати. Ми це і зробили. «Платформа» якоюсь мірою навіть змінила імідж Лісового масиву. Якби кілька років тому мене спитали, чи поїдуть люди на Лісовий, то я б, мабуть, дуже сумнівався. Ми провели кілька фестивалів вуличної їжі на парковці «Даринку» і показали киянам, що на Лісовому може бути по-європейському, може бути чисто, смачно, цікаво. Тобто промислова зона замість запустіння може приносити користь місту. 
Власне, а що таке «арт-платформа»? 
Абстрактне поняття. «Арт» – це швидше данина тренду, моді. У нашому розумінні це територія, на якій є абсолютно все, що необхідно для життя і роботи прогресивному суспільству. Так ми позиціонуємо наш простір. Наприклад, ви – молодий дизайнер, шукаєте місце для майстерні. Ми можемо запропонувати площу для майстерні й такого собі шоу-руму, щоб до вас приїжджали, бачили, як ви працюєте, що ви виробляєте і з яких матеріалів. Або ви – молодий та перспективний обсмажувач кави. Ви експортуєте каву з Нікарагуа чи Нігерії, маєте спеціальне обладнання для обсмажування – ростер. Тож можете використовувати приміщення і як офіс, і як шоу-рум. Крім того, це чудовий фестивальний простір. Ми хочемо, щоб тут було комфортно працювати, відпочивати, вирішувати якісь справи… 
Подібні промислові приміщення придатні для мистецтва, бізнесу? 
– Абсолютно придатні. Для арту це взагалі супер-ідея. Мабуть, усі глянцеві журнали в Києві вже провели на нашій території свої фотосесії. Є стилі інтер'єру, які просто вимагають таких приміщень – із цегляними стінами, високими стелями. Це дуже модно. А митців надихають старі покинуті площі, де можна все облаштувати по-своєму. Але для бізнесу, звісно, потрібен комфорт. 
– А ви часто бували на Лісовому до «Платформи»? 
До цього десять років там не був. Певно, востаннє ще студентом. Коли приїхав туди після довгої перерви, масив мене приємно вразив своїм потенціалом. І ми почали його реалізовувати… 
– А як вам місцева вулична їжа? 
– На Лісовому? Дуже смакує. Є кілька якісних точок. Хоча найбільше якісної вуличної їжі все ж таки на фестивалях.