Києву загрожують приховані пожежі

Києву загрожують приховані пожежі

Тисячі гектарів неконтрольованих торфовищ на Київщині можуть спалахнути будь-якої миті. Науковцям, вогнеборцям та екологам бракує коштів для запобігання пожежам 

Ґрунт нагрівся до… 470 градусів! 

Як твердять експерти, особливість торфової пожежі в тому, що вона розвивається у формі колби: зовні здається вузькою, а всередині (знизу) є широкою, розширюючись у підземних горизонтах. Приховане горіння, що відбувається в підземних шарах торфу, може витримати вологу й дощову погоду та тривати навіть узимку під снігом. У природному стані торфовища накопичують вуглець, а під час їх осушення виділяється діоксид вуглецю, створюючи парниковий ефект, який посилюється під час горіння. 
Про це кореспонденту «Вечірки» розповіли в Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України (НЦАКДЗ). І надали аналітичну доповідь на тему: «Моніторинг стану торфовищ для виявлення пожежонебезпечних ділянок за допомогою дистанційних методів». Ці матеріали були підготовлені завдяки дистанційним зондуванням планети — багатозональним космічним зніманням, цифровим моделям рельєфу, повітряним і наземним вимірюванням теплового поля земної поверхні. У такий спосіб співробітники НЦАКДЗ виявили ділянки торфовищ різної міри прогрівання та визначили їхню пожежонебезпечність. 
Наприклад, учені порівняли стан теплового поля поверхні заплав річок Ірпінь, Здвиж і Тетерів. Було з’ясовано, що кількість пожеж на цих торфовищах торік зросла вчетверо, площа займання збільшилася майже у вісім разів. А перегрівання ґрунту в деяких місцях досягло температури 470 градусів! Ці тривожні факти свідчать про те, що цього року мільйони тонн торфу можуть спалахнути будь-якої миті. 

Пожежі – нові, місця – старі… 

Найпевніше, нові загоряння торфу виникнуть насамперед у тих місцях, де вони були зафіксовані торік. Так уважають у Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Ці висновки базуються на даних Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту (УкрНДІЦЗ), де планують здійснити паспортизацію всіх пожежонебезпечних ділянок. 
- Вочевидь, торфові пожежі повторюватимуться саме там, де з ними вже боролися. Чому так гадаємо? Тому що зима була досить сухою, а торф жевріє на глибині протягом тривалого часу, – розповідає начальник відділу моделювання надзвичайних ситуацій УкрНДІЦЗ, доктор технічних наук Сергій Чумаченко. – Вогню на поверхні ґрунту в разі підземних пожеж немає. Лише інколи він пробивається з-під землі, але швидко зникає, виділяючи дим. На такі пожежі не впливають ні вітри, ні добові зміни погоди. Займання на глибині можуть тривати місяцями і в дощ, і в сніг. 
Торф містить до 25 відсотків бітумів, які під час пожежі зосереджуються біля охопленої полум’ям поверхні, а в результаті охолодження її водою цементують частинки вугілля. Відтак утворюється водонепроникний шар: під ним залишається жевріння, що можливе за невисокого вмісту кисню в повітрі. Це явище ускладнює гасіння, оскільки вода не може проникнути до осередку пожежі. 
Щоб запобігти новим загорянням, потрібно обводнювати торфовища, тобто запустити процес, протилежний меліорації, яка певною мірою спричиняє спалахи вогню на торфовищах. 
Сьогодні в УкрНДІЦЗ готують пілотний проект зі створення чотирирівневої системи моніторингу пожежонебезпечних торфовищ із використанням космічних знімків, аерокосмічних зйомок з безпілотників і пілотованих літальних апаратів. Проте чи вдасться його реалізувати? У державній скарбниці коштів на таке не передбачено... 

Вадим Лялько, директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі, академік Національної академії наук України: 
- Зафіксувати таку пожежу — не проблема. Головне — її відвернути. Для цього ми розробили нову методику запобігання торфовим пожежам: за допомогою знімання з безпілотника, обладнаного тепловізором, фіксуються місця, де спостерігається аномальне прогрівання землі. Саме туди потрібно заздалегідь направляти пожежні машини. Проте для цього потрібні кошти. А в нас поки що, як у відомій приказці: скупий платить двічі... 

ДО РЕЧІ 
У Київській області налічується 140 торфових родовищ загальною площею 23910 га, промислові запаси торфу перевищують 116 мільйонів тонн. Левова частка цих «порохових діжок» розташована у 12 районах. У заплавах малих річок, що оточують Київ (Ірпінь, Здвиж, Тетерів, Остер і Трубіж), шари торфу місцями сягають 6-7 метрів. 

Олександр Соколенко, представник Національного екологічного центру України: 

- Дим від пожеж на торфовищах у вітряну погоду легко дістається столиці. Часто задимлення фіксується вночі, тому що в цей час найменша швидкість вітру й дим осідає, накриваючи місто суцільним смогом. У такому диму є небезпечні продукти горіння, зокрема канцероген бензопірен. Шкідливі речовини можуть викликати алергічні реакції. Передусім від торф’яного диму потерпають люди з легеневими хворобами. У здорових громадян також може погіршуватися самопочуття: вони відчувають надмірну втому, сонливість, дратівливість. 

Найкращий спосіб приборкання вогню — розвивати торфовидобувну промисловість, яка перебуває у вкрай занедбаному стані. Декілька років тому була започаткована програма «Торф Київщини». Якби її вдалося реалізувати, столична область могла би забезпечити бюджетні установи екологічно чистим і дешевим паливом. На жаль, така програма лишилася тільки на папері.