Стратили, а перед тим, ймовірно, катували: як загинув фотожурналіст Макс Левін з Києва

Левін загинув під Києвом 13 березня 2022 року. На його одязі були написи «Преса». Фото: facebook.com-levin.maks
Левін загинув під Києвом 13 березня 2022 року. На його одязі були написи «Преса». Фото: facebook.com-levin.maks

Фотокор повернувся в окупований ліс на Київщині, щоб знайти загублений напередодні дрон з важливими фото.

Макс Левін — один з тих медійників, якого підтримали кияни, голосуючи у застосунку «Київ Цифровий» задля декомунізації столиці. В разі позитивного рішення Київради, іменем фотожурналіста буде названа вулиця, яка нині зветься «Багратіона».

Колеги Макса, журналісти-розслідувачі з організації «Репортери без кордонів» (RSF) з 24 травня по 3 червня 2022 року провели величезну роботу, досліджуючи місце його загибелі та всі обставини, що супроводжували трагедію.

У звіті розслідувачі надали детальну інформацію та докази того, що Левін, його друг і охоронець були страчені російськими солдатами у лісі під Києвом 13 березня, можливо, після допитів і навіть тортур.

Розслідувачі з RSF знайшли обгоріле авто Макса Левіна у лісі на північ від Києва.

Саме в лісі біля села Гута Межигірська 1 квітня було виявлено тіла Левіна та його друга, солдата Олексія Чернишова.

Організація «Репортери без кордонів» направила двох слідчих: Арно Фрогера, голову відділу розслідувань RSF, та Патріка Шовеля, французького військового фоторепортера, який працював із Левіним на Донбасі наприкінці лютого. Вони дійшли висновку, що Левіна і Чернишова страчували. Докази проти російських військ незаперечні.

Дві кулі, знайдені на місці, де було тіло Макса Левіна. Ймовірно одна з них і потрапила в нього.

Слідчі встановили, що український журналіст часто їздив разом з військовими, аби швидко передавати правду про війну. Він використовував і дрон. 10 березня Левін втратив свій дрон у лісі під Мощуном, намагаючись зняти кадри військового вторгнення росії у цей район. Коли через три дні він повернувся до цих лісів, там вже були росіяни.

Куля, яка застрягла у обгорілому авто Левіна.

Місцевість була ворожою, але Левін був сповнений рішучості повернути свій дрон за всяку ціну, тому що він був переконаний, що останні знімки, зроблені ним, дуже важливі. Йому це не вдалось», — пишуть слідчі.

У супроводі співробітників сил безпеки, RSF вдалося виявити місце злочину. Обвуглений Ford Maverick Левіна все ще стояв під деревами. RSF виявила на місці кілька куль, а також посвідчення особи Чернишова, солдата, який знаходився з Левіним.

Визначили 14 кульових отворів у його машині. Декілька предметів з можливими слідами ДНК, що свідчать про присутність російських солдатів у безпосередній близькості від місця, де були вбиті Левін та Чернишов, також були ідентифіковані RSF. У звіті йдеться про те, що деякі з них було вилучено. На завершальному етапі пошуків, металошукачі виявили кулю, яка, ймовірно, потрапила до Левіна.

Залишки форми солдата Чернишова, який був у день загибелі разом з Левіним.

«Репортери без кордонів» повідомляють, що їх слідчий ще не зміг відповісти на всі питання, яких на цьому етапі досить багато, але розробив дві гіпотези на основі всіх цих елементів.

Відтак, вивчивши всі матеріали, Крістоф Делуар генеральний секретар RSF, написав:

«Аналіз фотографій з місця злочину, спостереження на місці та вилучені речові докази однозначно вказують на розстріл, якому міг передувати допит або навіть тортури. В умовах війни, сильно зазначеної пропагандою і кремлівською цензурою, Макс Левін і його друг заплатили своїми життями за боротьбу за правдиву інформацію. Ми зобов’язані їм правду. І ми будемо боротися, щоб виявити та знайти тих, хто їх карав».

«Вечірній Київ» детально висвітлював історію зниклого у перші тижні війни київського фотожурналіста Макса Левіна. Він писав, що кожен український журналіст мріє зробити фото, яке зупинить війну. Тіло Левіна знайшли працівники МВС 1 квітня. А у червня 22 тисячі 666 голосів віддали українці у застосунку «Київ Цифровий» за те, щоб на честь Макса Левіна назвали вулицю, яка нині зветься іменем Багратіона.

Усі фото Патрик Шовель / RSF

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»