"Грибовицька катастрофа" Києву не загрожує

"Грибовицька катастрофа" Києву не загрожує

Одразу ж після трагедії на Грибовицьому сміттєзвалищі кожне більше чи менше місто України почало "приміряти " ситуацію на себе. Тим більше стурбовані кияни, бо ж полігон №5 у Підгірцях теж має недобру славу, і є чи не найбільшим в країні. Проте, у Києві подібна трагедія не можлива в принципі - запевняє заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

- У нас в принципі неможлива пожежа, як на сміттєзвалищі, як під Львовом!  На п'ятому полігоні працює система дегазаці, - підкрестив Петро Пантелеєв. - Крім того, ми поступово вирішуємо й головну нашу проблему - очищення фільтрату. Зокрема, у березні цього року відновлено та модернізовано систему очищення токсичного фільтрату, який може забруднювати грунтові води. Загалом на реконструкцію полігону лише цього року буде витрачено 12 мільйонів гривень.

До слова, на полігони потрапляє 75% твердих побутових відходів столиці, а ще 25% - спалюють на заводі "Енергія". І саме в поступовому "перерозподілі" сміттєвих потоків на користь спалювання бачать вихід як чиновники, так і екологи.  Саме такий підхід використовують у більшості європейських країн - спочатку побутові відходи сортуються (зазвичай це роблять самі ж мешканці),  частину із цього переробляється, а частина спалюється. На цьому ще й гроші заробляють. Зокрема за словами еколога, президент Громадської спілки "ЕРА України" Олександра Ігнатенка,  у  Швеції ступінь переробки побутових відходів в електрику і тепло набрала таких обертів, що на звалища країни відправляється тільки 4% сміття (тоді як в середньому по Європі близько 38%). Тепер Швеція буде щорічно купувати цей "продукт" у сусідніх країнах.

З точки зору українця такі розповіді здаються цілком фантастичними, проте і на Київському заводі "Енергія" після модернізації частини обладнання у 2014 році, частина житлового масиву Позняки користується опаленням та гарячою водою, виробленими завдяки альтернативним джерелам енергії. В рамках другого етапу модернізації "Енергії", до кінця 2018 заплановано  капремонт всіх котлоагрегатів підприємства та встановлених на них електрофільтрів. У результаті хочуть збільшити обсяги утилізації твердих побутових відходів до 280 тис. т на рік і обігрівати взимку  більш ніж 300 багатоповерхівок.

Водночас на думку Олександра Сергієнка, директора аналітико-дослідницького центру "Інститут міста",  побороти "сміттєвого монстра" реконструкцією звалищ і побудовою нових сміттєспалювальних заводів неможливо - ми все одно продукуватимемо все більше і більше відходів у своїх містах. Єдиний вихід роздільне збирання і переробка, і, як варіант, встановлення в квартирах спеціальних кухонних шредерів, для органіки. Крім того, нашій країні зараз вкрай необхідно суворе законодавство у цій сфері. Бо нині Україна потроху перетворюється на суцільне сміттєзвалище. За даними Олександра Ігнатенка, нині маємо понад 30 тисяч стихійних звалищ. Та й у Києві далеко ходити не треба. "Вечірка" уже писала, про  звалище небезпечних люмінесцентних ламп на Осокорках. Тоді завдяки оперативній роботі міських рятувальників і комунальників його ліквідували.  Крім того, у місті стартував проект зі збору батарейок. Спеціальні контейнери встановили в усіх 110 столичних ЖЕКах і десяти райдержадміністраціях.  Як запевнив директор КП "Київкомунсервіс" Євген Русин уже незабаром у місті з'явиться понад 140 спеціальних контейнерів для люмінесцентних ламп. Проте, на думку Петра Пантелеєва усі ці заходи, без належного правового підгрунття будуть малодієвими.

- Нам потрібний новий закон щодо поводження з побутовими відходами. Люди не перестануть смітити доти, доки не зрозуміють, що це дуже дорого. Зокрема, у нових законопроектрах про порушення правил благоустрою передбачено збільшення штрафів для фізичних осіб до 13 тисяч гривень, а для юридичних - до 17 тисяч гривень, - пояснив пан Пантелеєв.