Пішов з життя засновник столичного театру «Золоті ворота»

19 червня відійшов у засвіти театральний режисер та педагог Валерій Пацунов.
Лише 3 червня Валерій Петрович відзначив 83-річчя.
Свій творчий шлях він починав з акторської діяльності, в юнацькі роки брав участь у зйомках та дубляжах фільмів на кіностудії ім. О. Довженка, грав на сценах народних театрів.
У Київському театральному інституті ім. Карпенка-Карого навчався разом з Іваном Миколайчуком, Брониславом Брондуковим, Борисом Івченком, Володимиром Савельєвим та багатьма іншими представниками майбутнього славетного Золотого фонду українських митців.
«Мені дуже поталанило! Адже мій юнацький вік припав на кульмінацію Золотої Ери режисури. Ми захоплювались Пітером Бруком, Петером Штайном, Єжи Гротовським, Юрієм Любимовим, Львом Додіним, Анатолієм Ефросом, Робертом Стуруа, Романом Віктюком», — - згадував в інтерв’ю виданню «20 хвилин» режисер.

У 1970-ті Валерій Пацунов захопився творчістю Єжи Гротовського безпосередньо контактуючи як з режисером, так і з його акторами та їх послідовниками. Саме після цього творче надбання великого польського реформатора вперше перетнуло російсько-українські кордони. У 80-ті він створив на базі цього Центру постійно-діючу всеукраїнську творчу лабораторію з вивчення досвіду «бідного театру» Єжи Гротовського.
Тоді ж за ініціативи цього Центру взяв участь у заснуванні Всеукраїнського Національного центру (ВНЦ) Міжнародної асоціації театральних аматорів (АІТА), що працювала під орудою ЮНЕСКО, та був обраний Президентом ВНЦ АІТА (1996-2006). За час його президенства українські народні театри співпрацювали з міжнародними фестивальним рухом, молодь отримала змогу брати участь у багатьох європейських фестивалях.
Після роботи в Київському Театрі юного глядача (1970-1980) працював режисером-постановником театральних фестивалів. У 1984 році очолив Київський театр Поезії, на базі якого 1990 року створив єдиний в Україні театр метафоричної естетики — Київський театр «Золоті ворота», яким керував до 2014 року.
У 2012-му році його вистава «Чорний квадрат» увійшла до Книги рекордів України, як найтриваліша постановка, що йде в темряві. Глядач ставав учасником містичної історії, що трапилася з художником, який потрапив під сильний вплив енергетичного поля «Чорного квадрата» Казимира Малевича і опинився всередині цього твору — у суцільній темряві на цілу годину.

Театральний світогляд Валерія Пацунова формувався під безпосереднім впливом видатних майстрів європейської режисури ХХ-го століття — і реалізувався у метафоричній режисурі. Майже все своє життя він присвятив постановці шедеврів світової літератури таких авторів, як Віктор Гюго, Жан Ануй, Федір Достоєвський, Альбер Камю, Жан Кокто, Ежен Йонеско.
«З такими „хлопцями“ мені легше працюється, у розумній компанії є чому повчитись. І до того ж, вони значно сучасніші за багатьох „сучасних“ драматургів. Це аж ніяк не означає, що серед сучасників немає талановитих авторів, один з яких, до речі, написав „Гру в детектив“. Як не згадати геніальну Ліну Костенко, за поемою якої „Маруся Чурай“ у моїй виставі грала славетна Ніна Матвієнко», — зазначав режисер.
Останні роки плідно співпрацював з Вінницьким академічним музично драматичним театром імені Миколи Садовського — у 2017 році поставив «Ідіота» за Достоєвським, а у 2020-му — «Гру в детектив» за п’єсою Анатолія Дяченка.

Протягом чверті віку Валерій Пацунов викладав в Національному університеті культури і мистецтв на кафедрі режисури і майстерності актора. Створив власну програму виховання актора.
«На перетині століть на наших очах електронними засобами масової інформації підсвідомо (чи свідомо) руйнується духовне здоров’я людства. Різкий кидок в обійми капіталу супроводжується катастрофічним падінням у прірву бездуховності. Тому Театру ні в якому разі не можна капітулювати. Він має за будь-яку ціну зберегти свою гідність, залишаючись духовним архіпелагом», — стверджував Валерій Пацунов.

«Пішов з життя засновник театру „Золоті ворота“, режисер, сценограф, педагог, заслужений діяч мистецтв України, професор, член Спілки театральних діячів України Пацунов Валерій Петрович. Дякуємо за довіру та підтримку в розвитку театру. Висловлюємо співчуття рідним. Світла пам’ять», — написали на сторінці його рідного театру «Золоті ворота».
Прощання з режисером відбудеться завтра, 21 червня о 14:00, за адресою: вул. Байкова, 16, Київський крематорій.
Цього ж року Україна та Київ втратили видатного композитора Юрія Шевченка, який багато писав для столичних театрів. На 69-му році життя він помер у лікарні від ускладненого запалення легенів.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»