Експерт розповів, як зміниться Київ після реформи самоврядування
Реформа децентралізації, звичайно, зачепила і столицю. Зміни вже торкнулися сфери витрачання податків киян, доступу до інформації про роботу влади, формування ОСББ, місцевих виборів, містобудування тощо. Але масштабні перетворення ще не завершені. Яких новацій ще потребує наше місто? Про це «Вечірка» розмовляє з експертом Інституту політичної освіти, викладачем Олександром Солонтаєм.
– Якими, на вашу думку, мають бути фінансові відносини між столичним і державним бюджетами? Адже зі столиці продовжують забирати на користь «центру» величезні кошти. Хіба це справедливо?
– Вам, певно, відомо, що змінився Бюджетний кодекс, а саме – знову збільшився відсоток відрахування до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб, «подоходного», як кажуть люди. Ще до цієї реформи у киян уряд забирав найбільше, а після реформування міжбюджетних відносин ситуація стала ще складнішою. З одного боку, Київ – єдине місто-регіон, а тому компенсації за це вилучення теж виявилися найбільшими, але, з другого боку, коштів столиці однаково критично не вистачає. Тому бюджетна реформа щодо міста має бути продовжена. І це потрібно робити одночасно зі створенням районного самоврядування.
Наразі Бюджетний кодекс бачить столицю на рівні однієї з областей України. Водночас райони Києва в законодавстві не проглядаються, але ж тут проживає більше людей, ніж пересічно в обласних центрах. А тому необхідно прописати в бюджетному законодавстві районний рівень Києва – це наступний етап. Тобто наші райони повинні мати прямі відносини з державним бюджетом, як це вже зроблено у реформованому законодавстві про місцеві вибори (нині районні ТВК формуються просто ЦВК), або потрібно іншу формулу, а саме – спеціальні умови формування районних бюджетів великих міст, де існування районів є не примхою місцевої влади, а необхідністю. Однак це компетенція Верховної Ради, і, на жаль, Київрада сама не може цього зробити, нам необхідно отримати спроможні районні бюджети в 10 районах для того, щоб люди на місцях мали кошти для вирішення багатьох нагальних проблем. А бюджет Києва має витрачатися на стратегічні речі та загальноміські потреби: міський транспорт, медицину, інфраструктуру тощо.
– Ваші пропозиції щодо посилення механізмів впливу на міську владу з боку киян?
– Сьогодні Київ є єдиним містом, де керівників районів призначає Президент. Місто позбавлене самоврядування, воно – єдине, де діє КМДА замість міськвиконкому, а в районах ситуаціях ще гірша. Тут немає навіть районних рад. Тобто мешканці Києва позбавлені навіть елементарного механізму впливу на місцеву владу, а можуть діяти тільки через депутатів Київради. Тут потрібна термінова реформа, а обрання в березні районних рад – це тільки початок. Далі має бути ліквідація райдержадміністрацій, надання права районним радам створити виконавчі структури у сфері своєї компетенції, заміна КМДА на міськвиконком, підпорядкування поліції Києва людям, а не голові МВС.
– Хотілося б почути і про роль префекта.
– Щодо префекта, який у майбутньому має замінити голову КМДА, то це непоганий варіант для контролю центральної влади над місцевою в Києві. Тут головне, щоб у префекта справді були контролюючі та наглядові функції, а питання виконавчої влади слід передати киянам через самоврядування, райради, організації самоврядування населення тощо. Також префект на Київ має бути один. Він має бути незалежним від самоврядування, а самоврядування – незалежним від уряду та Президента.
– А як на законодавчому рівні можна допомогти пришвидшити ці зміни?
– Реформа самоврядування дозволить киянам зменшити корупцію. Всі знають цю проблему. Вже дещо навіть зроблено, щоб люди на місцях могли впливати на свою місцеву владу. По-перше, минулого року відновлено місцеві вибори, крім того, новими законами надано повний доступ до інформації про органи самоврядування та всі документи, які місцевою владою затверджуються. Утім ці зміни відчутно запрацюють тільки тоді, коли замість адміністрацій будуть органи самоврядування.
Тому реформа влади в Києві потрібна не для того, щоб технічно замінити державну владу на самоврядування, а передусім для того, щоб дати киянам можливість впливати на все, що відбувається навколо них. На роботу шкіл, садочків, поліклінік, муніципального транспорту, на поліцію, місцевий суд тощо. Найпростіший шлях – нова редакція закону про столицю, необхідний законопроект уже підготовлено. А далі можна робити наступні кроки – у сфері правоохоронних органів, діяльності самоврядних органів мікрорайонного рівня, управління майном тощо.