Взувала маріупольців та готова завойовувати європейський ринок: історія власниці популярного київського бренду

Бренд «EVIE.shoes» створила киянка Валентина Блащук через любов до доньки та красивого і зручного дитячого взуття. Коли її Евеліні було 7 років, жінка залишила посаду в успішній компанії і заради мрії. Вона сама розробляла моделі взуття, яке із задоволенням носять не тільки дівчатка, а й їхні мами. Бо Валентині вдається робити мікс якості та моди.

Про стильні туфельки та ботики спочатку розповідало «сарафанне» радіо — перші покупці хвалилися друзям та знайомим. Дійшло до того, що у столиці у деяких школах цілі класи взувалися у магазині. І завдяки широкому асортименту усі були неповторними…

* «Вечірній Київ» продовжує серію публікацій для спецпроєкту «Герої економічного фронту» про великий та малий бізнес столиці, який не залишився осторонь війни та помагав тим, що вміє робити найкраще.

Про те, як бізнес адаптувався до роботи в умовах війни та допомагав тим, хто цього потребує Валентина Блащук розповіла «Вечірньому Києву».

Останні дні лютого у Києві були дуже важкими. З міста масово евакуйовували жінок та дітей, закривалися магазини та ресторани. Столиця готувалася до оборони, а сотні тисяч людей стали ВПО, переселившись у безпечніші регіони країни або взагалі виїхали з країни.

«У березні, здавалося, що увесь бізнес зупинився. Працівники роз’їхалися хто куди. Коли уже всі були в безпеці, а перший шок минув, я вирішила, що треба допомагати біженцям. Ми маємо здоров’я, квартири, роботу і рідне місто, а хтось це втратив. Тож вважаю, що такі щасливі люди, як я, повинні поділитися з тими, хто цього потребує», — розповідає Валентина.

В акаунтах соціальних мереж своїх магазинів звернулися до мешканців Маріуполя, харківської Салтівки, Чернігова з пропозицією взути тих, хто втратив все, дім, роботу і рідних. Таким чином повністю взули понад 100 сімей — відправили 4-5 пар взуття мамам і дітям. В основному надсилали кросівки.

Збирали інформацію про те, який одяг потрібний конкретним людям і у групах в соціальних мережах формували замовлення. Також пані Валентина пересилала гроші тим, хто був у найбільшій скруті. Зрештою цю акцію помітили, про неї розповіла блогерка із Маріуполя, і на адресу магазину написали більше сотні людей. Тоді відправили понад 250 пар фірмового взуття у різні куточки України.

«І саме у цей час у нас почали просити відновити продажі. Так торгівля почала оживати. Серед тих перших покупців виявилася навіть дівчина з Маріуполя, якій ми подарували кросівки. Вона влаштувалася у безпечному місці, продовжила працювати і захотіли придбати босоніжки. Зрозуміло, що зробили їй суттєву знижку», — продовжує власниця бізнесу.

Маркетологи знають, що покупці, які приходить у справжній магазин, витрачають більше, бо, наприклад, окрім конкретної пари взуття часто беруть ще якісь аксесуари і таки чином довжина чека більша, ніж в онлайн магазині. Тому у столиці поступово почали відкриватися магазини із одягом та взуттям. Зокрема і «EVIE.shoes». Вторгованих грошей вистачило, аби виплатити співробітникам зарплату.

«Якщо у березні-квітні ми були у мінусі, то у травні вийшли на нуль», — розповідає пані Вікторія.

Через війну власниця бренду змушена була скасовувати замовлення на пошиття деяких партій взуття. Максимально намагалися зберегти гроші, щоб забезпечити співробітників зарплатнею і щоб залишити запас коштів для того, аби замовити нову партію взуття на осінь.

«Ті, у кого залишилися заробітки, обиратимуть якісне шкіряне взуття. Але розуміємо, що більшість буде купувати дешевші моделі. Тож переглянемо собівартість моделей таким чином, щоб відшивати доступніші. Якщо раніше робили 12-15 моделей кросівок, то зараз буде 6. Також скоротимо кількість асортименту взуття для школи. Хоча саме шкільні туфельки та ботики завжди приносили значну частину наших прибутків», — пояснює пані Вікторія.

Вона прогнозує, що цього року навряд чи будуть проводити урочисті лінійки на перше вересня, а саме до цього свята багато дівчат обирали нарядні шузи. Крім того, на думку Вікторії, чимало її клієнток залишаться у Європі із дітьми, і навряд чи виписуватимуть взуття із України. Бо ж у Польщі чи Німеччині не практикують такого явища, як шкільне взуття.

Як не дивно, але українці більше стежать за модою і зовнішнім виглядом, який має вражати. Європа ж в основному дбає про комфорт. Тож, щоб розвивати бізнес компанія «EVIE.shoes» планує напряму виходити на європейський та американський ринки через маркетплейси. Сподіваються, що український виробник зможе знайти свою нішу на цьому великому ринку.

«Війна — це шанс для багатьох бізнесів. Особливо, для будівельного. Ті ж хто вироблятимуть скло, взагалі можуть стати дуже заможними людьми. Проте і для ринку взуття є свій шанс — зараз відмінили мито на ввезення сировини. Тож коли замовляти у виробників шкіру та підошви (а я саме так і роблю), то виходить навіть дешевше, ніж до війни. Правда, збільшився час доставки, бо раніше товар із Китаю приходив до наших портів, а тепер на Балтику, а звідти фурами», — пояснює власниця бренду.

Особливістю взуття EVIE є те, що окрім яскравого дизайну до нього можна підібрати різні аксесуари із кріпленням для кросівок та босоніжок. Зараз для шкільної колекції роблять патріотичну тематику. Будуть також значки і гумки на волосся, щоб можна було створити образ — підлітки це обожнюють.

Цікаво, що зараз дочці пані Вікторії 13 років. Дівчина, як і в дитинстві, із задоволенням носить мамине фірмове взуття. Зараз це одноколірні чорні та білі кросівки, їх взувають і під плаття і під шорти. Але ідей до створення нових моделей, як мама, не має. Евеліні подобається моделювати одяг і саме із її легкої руки у магазині з’явилася колекція для підлітків.

«Минулого року ми випустили колекцію для підлітків. Частково їх створює донька, ми їх відшиваємо і досить успішно продаємо. Евеліна веде інстаграм-акаунт цієї лінійки одягу LuBlu — наповнює його сторіз. Це її робоче завдання», — розповідає Валентина.

Жінка зараз із дочкою у Німеччині, але планує у серпні повернутися у Київ. І уже складає перелік тих магазинів і українських виробників, у яких придбає одяг і аксесуари. Бо як ніхто розуміє своїх колег, які у цей час продовжують працювати, платити заробітну плату працівникам і податки до бюджету — є надійним тилом для армії.

«У 2014-му році у нас почався справжній бум на товари українських виробників. Відкрилися сотні брендів. Завдяки тому, що українці почали звертати увагу на етикетки, і купувати все своє починаючи від продуктів, одягу, взуття, посуду, меблів — ми росли і розвивалися. Згодом це трохи притихло. Зараз саме час повернутися до своїх виробників, підтримати їх і таким чином перезапускати економіку», — впевнена Валентина Блащук.

У рамках спецпроєкту ми також розповідали історію бренду жіночого одягу, який активно допомагає українцям та українкам у воєнний час. А також писали про мілітарські вишиванки, які носять Зеленський і Kalush.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»