Київська картинна галерея відновила роботу з трьома виставковими проєктами
Наразі в музеї можна побачити тимчасові експозиції.
З другої половини травня запрацював Національний музей «Київська картинна галерея».
«Наразі всі українці, вся країна воюють у свій спосіб — зі зброєю у руках, як волонтери чи відновлюючи бізнес, сплачуючи податки. Для музея відновлення роботи — це боротьба та захист України на культурному фронті. Наші виставкові проєкти — то наші джевеліни та байрактари. Культурні інституції не можуть не відповідати на ті виклики, що нині стоять перед Україною. “ — коментує відновлення роботи генеральний директор музею Юрій Вакуленко.
Постійна експозиція не працює, в музеї представлені лише виставкові проєкти.
Добровольці. Арт-проєкт Андрія Котлярчука, Маріуполь — Київ 2015
На виставці демонструють 28 фотопортретів бійців роти, що входила до Маріупольського військового гарнізону у секторі «М» АТО. «Свята Марія» — перший християнський добровольчий відділ в структурі МВС. Створений 18 вересня 2014 року. Кістяк батальйону сформований з числа добровольців від Братства, які до того брали участь в Антитерористичній операції у складі інших військових відділів.
Зйомки велися на лінії оборони Маріуполя в грудні 2014 року.
«Хай ця серія портретів буде пам’ятником бійцям, де документи епохи щільно переплітаються з художнім поглядом автора. Всі фотографії знімалися на плівку камерою Роллейфлекс. Неповторна фактура чорно-білої плівки допомагає зануритися у світ, де все насправжки, у тім числі й смерть, — розповів ідеолог сучасного українського фотомистецтва, талановитий фотограф і продюсер, автор світлин Андрій Котлярчук. — Також я записав багато вражень добровольців. Гадаю, разом це і є актуальним українським мистецтвом, яке потрібне тут і зараз».
Виставка постерів «BERABER/ВСІ МИ РАЗОМ» художника-кераміста Рустема Скибіна.
Серія містить вісім постерів: Маріуполь, Харків, Чернігів, Херсон, Крим, Краматорськ, Буча, Київ.
Це мій перший досвід Рустема у цьому жанрі, адже він кераміст та займаюсь етнографією. Серію плакатів, присвячених містам-героям, містам, що вистояли перед атаками, були або залишаються під окупацією рашистів, створив під час комендантської години. За його словами, описи до кожного з плакатів надали друзі, що евакуювалися з цих міст. Зображення — це емоції митця у відповідь на все, що було в інформаційному просторі на той момент.
«На плакатах показаний той жах війни, який переживає моя країна», — поділився автор.
Рустем Скибін народився в місті Самарканд в Узбекистані. Закінчив Самаркандське училище мистецтв за спеціальністю «художник-педагог». У 1996 році повернувся на Батьківщину до Криму. В період з 1996 до 2000 років працював головним художником на керамічному підприємстві «Таврика» в Сімферополі. З 2000 року починає індивідуальну діяльність з дослідництва, відродження та розвитку старовинних кримськотатарських ремесел, зокрема — кераміки з використанням автентичних орнаментів. На основі матеріалів художника й мистецтвознавця Мамута Чурлу, який зібрав та розшифрував колекцію традиційних орнаментів кримськотатарської вишивки, Скибін створив власний стиль поліхромного розпису керамічних виробів.
У селищі Акрополіс Сімферопольського району створив творчу майстерню-студію «El-Cheber» (з кримськотатарської — «країна майстрів»). У 2014 році, після анексії Крима Росією, через свою громадянську позицію Рустем Скибін був вимушений залишити Крим і переїхав до Києва, де з часом майстерня «El-Cheber» виросла до масштабу громадської організації, яка сьогодні бере участь у різноманітних творчих проєктах — власних та партнерських.
Персональна виставка «У просвіті буття» знаного українського живописця, графіка, скульптора та автора інсталяцій Миколи Журавля.
Проєкт презентує нову серію робіт митця (левкас, живопис), що демонструє авторську систему реконструкції простору, сповнену лірико-філософськими рефлексіями. Микола Журавель майстерно поєднує майже непоєднуване: стародавню традицію левкасу (крейдяна ґрунтовка, яку в минулому використовували переважно в іконописі) та новітні матеріали. Мистецький світ художника теж сповнений суперечностей: одне полотно може передавати агресію та біль, але водночас випромінювати людяність та надію.
З технікою левкасу автор познайомився під час роботи над іконописом ще в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. А свій початок вона веде з часів дохристиянського періоду — 4-5 тисяч років тому в культурі Єгипту в таких артефактах як дерев’яні саркофаги, покриті левкасом, інкрустовані дорогоцінним камінням та золотом.
«У якийсь момент я зрозумів, що пластичність і фактурність левкасної техніки можуть бути дуже гармонійно вбудовані в сучасне мистецтво й поєднуватись із запитами й тенденціями нашого часу», — вважає Микола Журавель.
Останніми роками майстер багато часу приділяє «мистецтву довкілля» — творчому пошуку та мистецькому діалогу з природними та природно-історичними територіями у форматі акцій, об’єктів, перформансів.
Також наприкінці тижня у музеї відкриється виставковий проєкт «114 день», створений у партнерстві з галереєю «Білий світ». У експозиції представлять понад 100 робіт від 40 сучасних українських митців. Їх об’єднує переживання — небайдужа присутність, єднання і підтримка. Ця виставка запропонує разом переживати моторошну та хворобливу добу, і мистецтво вживати як ліки.
Графік роботи: щодня, крім понеділка та четверга з 11:00 до 17:00 (вхід до музею до 16:30)
Адреса: вул. Терещенківська, 9.
Вартість квитка: 80 грн (пільговий квиток — 40 грн)
Наразі відвідування музею відбувається за попередньою реєстрацією.
Задля музейної безпеки та обмеження в роботі гардеробу відвідувачів просять не брати із собою до музею великі сумки та рюкзаки. Щоб запобігти поширенню COVID-19, просять дотримуватися правил безпеки при відвідуванні закритих приміщень. Інструкція щодо дій в разі військової небезпеки знаходиться у приміщенні музею.
Нагадаємо, у Національному музеї медицини знову працює квест-кімната.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»