Київ потребує запасів крові: що треба знати про донорство у час війни

Дефіцит крові в Україні та Києві — одна з найважливіших багаторічних проблем, що потребує рішень. Війна це питання лише загострила — до списку додались поранені військові та постраждалі цивільні…

Медики кажуть, що донорство — не про тренд чи одноразовість. Це про стабільність, здоров’я, соціальну відповідальність та порятунок. Крім допомоги хворим пацієнтам, за процедурою стоїть і величезна користь для донора. Дослідження фінських вчених показало, що здача крові хоча б раз на рік знизила ризик хвороб серця на 88%. А ще люди, які є регулярними донорами, рідше хворіють та живуть довше на 5-7 років.

Детальніше про донорство під час воєнного стану в Києві розповідає координаторка української автоматизованої системи управління донорами крові «ДонорUA» Людмила Лінник.

«ОДНОРАЗОВОЇ ЗДАЧІ ЗАМАЛО»

— Пані Людмило, в Україні завжди був дефіцит крові. Як змінилась ситуація в умовах війни?

— Дефіцит був і є постійно. В Україні донорська культура тільки починає формуватись, тому до світових стандартів нам ще далеко. У перші тижні війни люди дуже сильно активізувались, масово пішли до київських центрів — стратегічний запас крові вдалося назбирати.

Багатьом навіть відмовляли, тому що охочих було забагато, а кров може зберігатись від 28 до 42 днів. Був ризик утилізації літрами. Схожий прецедент мали в часи Майдану, на початку війни на сході. Повторилося це і в перші дні повномасштабного вторгнення.

— У чому проблема постійної нестачі крові?

— Головна проблема в тому, що люди стають донорами ситуативно. Вони приходять на процедуру забору, коли хтось із рідних потрапляє на лікарняне ліжко, коли дружина народжує або…коли війна.

Це благородний та героїчний порив і кожна порція вашої крові дійсно цінна та важлива. Але одноразової здачі замало, допомога така дуже точкова. Донорство має бути систематичним, адже потреба крові регулярна всіх груп і резус-факторів. Що стосується Києва, тут крові замало завжди — столиця, багато клінік, онкоцентрів, потік людей з різних регіонів.

— Для якої категорії людей ця потреба сьогодні гостра? Військові, онкохворі або постраждалі від воєнних дій цивільні?

— В Україні насправді дуже багато категорій пацієнтів, що потребують допомоги від донорів. Це фактично всі онкохворі, жінки, що перенесли ускладнені пологи, люди з захворюваннями крові, з технічними або побутовими травмами, а ще потерпілі, що отримали важкі опіки та потрапили у ДТП. А тепер до розлогого списку додались ще й військові. Але захисники наші це лише певний відсоток від загальної маси.

— Скільки щодня Київ потребує крові?

— Точних даних по щоденних нормах столиці я не можу дати. У день до центрів Києва приходить близько 100 донорів. Взагалі, за світовими розрахунками, країна потребує 33 донори на 1000 населення. А отримувала лише 10-12 в довоєнний період.

ПРО ФЕЙКОВІ ЗБОРИ КРОВІ

— На сайті ДонорUA зазначена категорія «Волонтерство”- для усіх тих, кому протипоказана здача крові. Розкажіть, будь ласка, про це.

— Волонтери в нас є в різних частинах України. Але у зв’язку з воєнним станом скасовані всі офлайн події та заходи. Підтримати можна пожертвами або поширенням у соцмережах правдивої інформації. Але виключно правдивої інформації. Бо з перших тижнів війни «літали» інтернетом, на кшталт: «Увага! Привезли дуже багато поранених військових, терміново потрібна допомога!» І люди справді створювали величезні черги й на хвилі цього хайпу здавали кров.

Всю перевірену інформацію з приводу донорства ви можете знайти на нашому сайті ДонорUA.

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ

— Що треба знати тим, хто здає кров вперше?

— Поділитися кров’ю можуть всі охочі віком від 18 до 60 років, вагою не менше 50 кг, зростом не менше 150 см. І які не мають хронічних захворювань та інфекційних хвороб. Протипоказаннями є низький гемоглобін та критичні дні у жінок. Під час воєнного стану краще реєструватись донорами резерву на нашому сайті та очікувати повідомлення, коли центр буде потребувати вашої крові.

Напередодні рекомендують виключити з раціону жирну їжу. Натомість краще вживати відварені м’ясо та рибу, каші, картоплю, овочі, а також фрукти, соки, компот, житній хліб. У день здавання крові необхідно з’їсти легкий сніданок: чай або сік, печиво, білий хліб.

— Прошу сказати, а як проходить процедура забору крові?

— Саме здавання крові проходить в спеціально обладнаному кабінеті для забору крові — маніпуляційній. Медсестра візьме дозу крові в разовий стерильний полімерний контейнер (гемакон) 450 крові. Ще 20 мл заберуть для аналізу на захворювання, що передаються через кров — ВІЛ/СНІД, сифіліс, гепатит В та С, а також печінкові показники.

Вся процедура триває до 10 хвилин. Після процедури медсестра накладає на місце пункції пов’язку, яку не варто знімати протягом 2-х годин. Після кровоздачі донору рекомендується відпочити 15 хвилин, набратися сил. Вам запропонують підкріпитися солодощами з гарячим чаєм чи червоним вином. Додатково донори отримують 73 грн компенсації на харчування, відповідно до Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

— Як зберігається кров та що з нею відбувається далі?

— Цільну кров після здавання крові розділяють на компоненти шляхом центрифугування та отримують еритроцитарну масу, яку можна зберігати у спеціальному холодильнику протягом 21-35-42 днів — в залежності від консерванту.

Паралельно з процесом центрифугування, кров у лабораторії ще раз перевіряють на групу крові та резус-фактор, тестують на інфекції, роблять біохімічний та загальний аналізи крові. Якщо аналізи не виявили протипоказань, кров після обробки зможуть передавати у київські лікарні для порятунку людей.

Зареєструватись донором резерву — можна тут.

Підтримати організацію ДонорUA можно за посиланням.

Софія КАЛАН, фото Борис КОРПУСЕНКО для «Вечірній Київ»