У Софії Київській відкрили найдавнішу крипту гробниці

Дослідження допоможе розгадати одну з таємниць храму. Фото: МКІП
Дослідження допоможе розгадати одну з таємниць храму. Фото: МКІП

Донедавна вважалося, що кістки київського митрополита Рафаїла Заборовського були знищені за радянської доби, але мощі дивом вціліли.

Підземелля Софійського собору — найзагадковіше місце у Софії Київській. Воно наглухо закрите для відвідувачів та й самих співробітників. Це місце поховання київських митрополитів.

Напередодні Дня Києва найдавнішу крипту гробниці відкрили, щоб розгадати одну з найбільших таємниць величної Софії.

«Андріївська церква, дзвіниця Києво-Печерського монастиря, Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії, грецький Катерининський монастир на Подолі, дзвіниця та мури Святої Софії, Брама Заборовського та Митрополичий палац на подвір’ї Софійського собору. Усі ці шедеври архітектури були закладені, відновлені чи збудовані у „добу Рафаїла Заборовського“ — київського митрополита. Будівельні роботи, що відбувалися в Києві за архієпископа Рафаїла, за своїм масштабом та значенням можна порівняти лише з добою гетьмана Івана Мазепи», — розповіли в Міністерстві культури та інформаційної політики України.

Донедавна вважалося, що кістки київського митрополита, були знищені за радянської доби, але мощі дивом вціліли.

«Після смерті тіло митрополита Рафаїла лишалося нетлінним і було доступне для огляду у підземній крипті Софійського собору. Біля його гробниці відбувалися справжні дива. У середині XIX століття вхід до митрополичого склепу був закритий чавунними плитами», — розповідають у Софії Київській.

У 1936 році археологи відкрили гробницю митрополита Рафаїла. Предмети з його поховання нині зберігаються у фондах Національного заповідника «Софія Київська». Вивчення архівних документів лишало мало надії на те, що Рафаїл і зараз у Софії. Документально засвідчено факт вилучення черепа та кісток спочилого архіпастиря з гробниці у 1936 року. Донедавна вважалося, що кістки Рафаїла Заборовського були знищені за радянської доби, в рамках програми ліквідації кісток, що зберігалися у фондах Заповідника з формулюванням — «не мають наукової цінності». Це сталося завдяки подвигу археолога Теодосія Мовчанівського. Він не зміг цинічно знищити мощі митрополита, що був за крок до канонізації, як того вимагала радянська влада у 1937 році.

У переддень цьогорічного Дня Києва фахівці Національного заповідника «Софія Київська» провели роботи з виконання архітектурного зондажу гробниці Рафаїла Заборовського у Софійському соборі в рамках реалізації Комплексної програми розвитку Національного заповідника «Софія Київська» 2020-2025.

Аби зберегти пам’ять про людину, яка подарувала українцям «архітектурне обличчя» Києва, нині створена комісія з канонізації Рафаїла Заборовського.

Нещодавно у Софії Київській після рестраврації презентували унікальне панно, що зображає стародавню історію міста.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»