«Очі «Азова» — керівник пресслужби полку Дмитро Козацький подзвонив рідним з полону

«Орест», фото якого розповідали світові про події на «Азовсталі». Фото: Д.Козацький
«Орест», фото якого розповідали світові про події на «Азовсталі». Фото: Д.Козацький

Автор кадрів поранених захисників Маріуполя у підземному шпиталі на «Азовсталі», нині в полоні разом з побратимами. Сьогодні він зателефонував мамі й сестрі.

Його фото про життя на межі та боротьбу гарнізону «Маріуполь» тепер вже назавжди зафіксували й показали: що ж у місті й на заводі відбувалось насправді. Ці фотофакти вже не спростувати роспропаганді, адже на світлинах те, що змусить стиснутись навіть найчерствіше серце.

Керівник пресслужби полку «Азов» Дмитро Козацький (позивний Орест), сьогодні у полоні. Як там наші Герої зараз? Про це розповіли його сестра Дар’я Юрченко та мама Ірина Юрченко в ефірі телемарафону. Рідні зізнались, що найтяжчим випробуванням після виводу військових з заводу, була невизначеність.

«Дякувати Богові, Діма зателефонував мамі, ми почули його голос, він сказав, що живе — це найголовніше. Сказав, що їх годують, хоча ми не знаємо, як, і те, що з ним все добре», — розповіла мама Дмитра.

«Зараз я дуже вдячна своєму Дімі — не тільки як синові, як військовому, але як фотографу, тому що він все зафіксував», — додала Ірина Юрченко.

Лики бійців гарнізону «Маріуполь». Фото: Д. Козацький
Нескорені Герої. Фото: Д.Козацький

Сестра Дарина сказала, що ані близьким, ані рідним мужні «азовці» не розповідають про нелюдські умови, в яких не просто жили, а гідно воювали. Мине час і ці фото скажуть більше, ніж документи.

«Завдяки Дімі, світ побачив їхні виснажені, але живі тіла, їхні світлі душі, їхні очі, що говорять за них», — переконана сестра бійця Дар’я.

Дмитро розповідав мамі, яке диво його рятувало. І сьогодні Ірина Юрченко поділилась синовими секретами:

«15 квітня, приміщення, де вони працювали і відпочивали, накрило потужним ударом і сина буквально викинуло з ліжка, а саме ліжко накрила обрушена стіна. Бог зберіг Дмитра, але він отримав осколкові поранення в голову. Потім розповідав мені, як його напарницю, з якою вони працювали пліч-о-пліч, тоді засипало обвалами. Каже: «Мам, я її ледве відкопав, її засипало землею… Але виніс її, на руках, вона жива, мама, слава Богу, жива!».

Світло. Воїн. Фото: Д.Козацький

У родині «азовця» мужні люди. Вони добре усвідомлюють, що їхній син та брат — український військовий і фотограф. Тож у нього — подвійна місія. І подвійний ризик.

Світлини Дмитра Козацького стали образною квінтесенцією українсько-російської війни за Незалежність. Дивлячись на знимки, кожен відчуває, що непереможний дух, переборе все, що стоїть на шляху до Перемоги. Хлопці й дівчата, лишайтесь живими!

«Азов» став символом нескореності Маріуполя, вважає мер Києва Віталій Кличко.

Фотограф-хронікер, що знімав будні «Азовсталі» виклав світлини у відкритий доступ.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»